На Ковельщині утворили ще одну релігійну громаду ПЦУ

12.05.2021 14:38

У клубі села Тойкут Ковельської територіальної громади провели установчі збори релігійної громади. Їх розпочав інформацією про правомірність у дотриманні законодавства України автор цих рядків – уповноважений ініціативної групи по створенню парафіяльної громади з відродження Української православної церкви села Тойкут у складі Православної церкви України.

Згідно закону, обрали голову і секретаря, які в подальшому і вели установчі збори. Оскільки йдеться про відродження церкви, тому було обрано (одноголосно) назву парафіяльної церковної громади – Покрови Пресвятої Богородиці.

Тимчасову адресу обрали символічно, адресу того будинку, який стоїть поруч місця, де стояла Українська церква, хоча перший у 1950-х роках був зведений саме на тому церковному фундаменті, але за десять років пересунули на п’ятдесят метрів в сторону, бо люди казали, що це не добре. Таке запропонував сам власник будинку. Тому Господь, мабуть, послав таку милість, щоб ця адреса і почала відроджувати спалений, а згодом і зруйнований неосвіченими, запамороченими антиукраїнською агітацією місцевими людьми, які ще і зараз вірно служать московським царям, які змінюють свої назви і обличчя.

Пані Олена Місюра завірила, що буде допомагати, але в керівництві не зможе бути, тому касиром обрали місцеву вчительку, наразі прізвище не оголошуємо.

На старосту церкви було чотири кандидати, але під час обговорення залишилось два – Марчук Василь та Козуля Сергій, але Марчук зумів завірити громаду, що він буде добрими заступником у Сергія Сергійовича, який є будівельником, тому буде найкращим старостою. Останній ще трохи заперечував, але, врешті, погодився.

На зборах мали слово Олександр Філаретов, Олег Мазурик, Олена Возняк, Ольга Пелип… На зборах була присутня староста сіл Доротище, Гішин, Тойкут, Заріччя, Воля, Лапні та Любе Юлія Трофимчук.

В розмовах про різне говорили багато про справедливість, яка має, нарешті, зійти та випромінювати світло. Але є облуда, обман, ницість, ненаситність, зверхність (коли парафіяни білять хату попу, а його жінка «матушка» ходить «розфуфирена»). А в очі кажуть все те, що простолюд хоче почути. Московські «отці» вірою служать тим, хто вбиває наших людей і видає це як за канонічність, хоча канонічності вони не мають (це вже «обман»). Та і те блюзнірство – що гроші, які дають парафіяни, ідуть до Москви, там на їх роблять кулі, які вбивають дітей тих, хто дав в ту церкву грошу, а потім той же церковнослужитель ховає, каже молитву над труною вбитого, від куль, які купили батьки жертви. То це що, як не облуда?! Коли людина платить за кулі, які вбивають їхніх дітей. Тому і створили нову громаду, щоб відбулась, врешті-решт, справедливість.

Споминами поділилася Анісія Іванівна, дочка дяка ще тієї церкви Покрови Пресвятої Богородиці, Івана Лукашика, якого новий окупаційний режим (російсько-московський) заслав до Сибіру, де він і пропав.

Так у селі Тойкут на загальних парафіяльних зборах громадян 9 травня 2021 року утворили Релігійну організацію «Релігійна громада Покрови Пресвятої Богородиці Православної церкви України».

Фото автора

Вам може бути цікаво
Редакція «Ковель media» може не поділяти думку блогерів або дописувачів. За зміст публікацій і їх достовірність відповідальність несуть автори.
Поділитися:

Коментарі

  1. Пишу цей коментар, адже не могла лишитися осторонь, цього всього бруду цієї всієї грязі, яку вилили на людей, ваших же односельчан, які ходять в храм УПЦ і сповідують віру своїх пращурів, що раніше кров’ю своєю її захищали. Церква Христова ніколи не була в спокої її завжди гонили, ми віруючі християни УПЦ не молимося, як виразилися “московським царям”, а всім серцем молимося єдиному Богу, що на небесах. А кому молитеся ви? Бог є любов і любов покриває все, де у ваших словах любов, читаючи цю статтю я особисто не хотіла б ходити у храм, який починається на приниженні людської особистості, на плітках і осудженнях, як кажуть святі отці, що легко осудити важко оправдати людину. Я особисто відношуся до УПЦ і відвідую цей храм. Особисто знаю нашого місцевого батюшку, який є скромної і короткої душі людина, постійно на кожній літургії молиться за наших солдатів, що на війні, за мир в усьому світі. А ви молитеся за солдатів, за мир? Він постійно турбується про благоустрій нашого храму, постійно проводяться ремонтні роботи в храмі і на території, як ви думаєте за які це гроші? Ах да ви сказали, що це гроші ідуть в Москву на виготовлення пуль для солдатів, мені самій цікаво за ту гривню, яку положить старенька бабуся з пенсії багато пуль вийде. Вам не смішно з цих слів? Минулого року пам’ятаю на престольний празник приїхали дві жіночки з Ковеля і я мимоволі почула їх розмову “що як тут гарно, що навіть не кожен храм Ковеля може похвалитися такою красою.” І як образливо ви виразилися про матушку, мені а ж самій не приємно, хочу сказати, що подивіться перш на себе, як каже Христос “Соломинку ми бачимо в оці ближнього, а бревна у своєму оці не бачимо”. Хто ж не дає будувати щось нове, будуйте, а не принижуйте, адже прихожани УПЦ с. Заріччя люблять цей храм, люблять свого батюшку і не на словах, а в ділах і молитвах підтримують його. Доречі може ще хто не знає, в УПЦ служиться на слов’янській мові, а не на російській як хтось можливо думає. Нехай береже усіх нас Господь і дає нам розуміння що добре, а що погане.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.