На війні побратими називають ковельчанку «Княжною»

«Княжна» з інфантерії.

Її звати Анна Ярославівна, майже як доньку київського князя Ярослава Мудрого, що була королевою Франції, – пише пресслужба Об’єднаних сил у Фейсбуці.

Підлеглі подекуди жартують, щоби я брала собі позивний «Княжна»

– говорить Анна

Вона – старший лейтенант Збройних Сил України, заступниця командира механізованого підрозділу з морально-психологічного забезпечення у одній з бойових бригад, що виконують завдання у складі операції Об’єднаних сил.

Я родом з Ковеля. Навчалася у Східноєвропейському національному університет імені Лесі Українки. За цивільною спеціальністю – економіст. Паралельно із здобуттям вищої освіти, я ще навчалася на військовій кафедрі, де здобула фах офіцера-психолога. Після випуску, деякий час працювала у військовій частині на цивільній посаді за основною освітою. Але потім зрозуміла, що нашому війську потрібні офіцери. Тому я вирішила призватися до лав Збройних Сил. Пройшла практичний вишкіл та допідготовку у одному із навчальних центрів Сухопутних військ. І, зрештою, отримала призначення до піхотної бригади, де зараз і служу

– розповідає офіцерка

На військовій службі вона вже майже рік. Розповідає, що адаптація у армійському колективі відбулася на диво швидко. Каже, що у роботі офіцера з МПЗ на передовій дуже багато нюансів, які потрібно враховувати. Довести, що ти не баласт, а повноцінний боєць. Та й з професійного боку слід докладати чимало зусиль: колектив людей, які воюють вже сім років поспіль є достатньо складним.

З воїнами потрібно постійно спілкуватися. Тримати на контролі їх внутрішній емоційний стан. Адже дається взнаки втома. Подекуди у хлопців бувають негаразди вдома. І їх потрібно також вирішувати, розмовляти з їхніми близькими, пояснювати що й до чого, аби воїни спокійно несли службу, а не нервували через побутові проблеми

– каже Анна

Командування підрозділу, де вона проходить службу зазначає, що офіцерка зарекомендувала себе позитивно.

У неї бійцівський характер, є задатки лідера. Якщо буде так служити і працювати з особовим складом й надалі – матиме гарне військове майбутнє

– говорить ротний

Анна розповідає, що її батьки, дізнавшись про те, що донька іде до війська, на початку також страшенно переживали. Особливо мама. Батько поставився до цього із розумінням.

Сказав:

Доню, благословляю. Бо знаю, що вдома ти не всидиш. Іди захищай Україну!

Фото зі сторінки Операції об’єднаних сил у Фейсбуці