Тепло і сонце завжди було в його серці: Ковель попрощався з Героєм Владиславом Романюком

У Ковелі гіркі вихідні. Безжальна війна відібрала життя у молодого, світлого, красивого, повного планів і мрій нашого земляка – Владислава Романюка. Тепер йому назавжди — 27.

Він жив на вулиці Володимира Кияна, навчався у Вербському ліцеї. В університеті на військовій кафедрі отримав офіцерське звання. Хлопець будував плани, жив майбутнім, але настало 24 лютого, – повідомляє Ковельська міська рада.

Владислава мобілізували. Він воював в аеромобільних військах. Був командиром взводу.

Сьогодні у Ковелі плаче небо, сльози у всіх, хто прийшов провести бійця, попрощатись з ним, віддати шану захиснику нашої України.

Він би ще міг десятки років жити у нашому місті, країні, на радість нам, батькам, друзям. Владислав був з тих людей, який не боявся ні ворога, ні смерті. Мене дуже вразив один факт. Хлопець розповідав близьким, що завжди мав при собі гранату. Казав, коли постане вибір: полон чи смерть, то він вибере смерть. Так сталося, що смерть обрала його. Підступний ворожий постріл забрав молоде життя. Низький уклін батькам за сина Героя

– звернувся до присутніх під час громадянської панахиди міський голова Ігор Чайка

Тільки теплі спогади. Про нього пам’ятають лише найліпше: добрий, чуйний, милосердний. Він любив життя, рідних, друзів. Завжди був готовий прийти на допомогу.

Директорка Вербського ліцею Людмила Дрипа пригадала:

У творі “Моя мрія” Владислав написав, що хотів би, аби завжди було тепло і сонячно. Тепло і сонце завжди було в його серці, яке він віддав за нас, свою країну, аби ми жили під мирним небом. Він прожив дуже коротке, але таке гідне життя

Спочивай з миром Владиславе. Спасибі тобі за мужність, за Україну, за новий день.

Вічна тобі пам’ять, наш молодий Герою!

Фото Ковельської міської ради