Йому назавжди 30: у Ковелі попрощались з молодим воїном Дмитром Павліковським

Наша громада знову у жалобі. Сьогодні, 4 січня, ковельчани попрощались з воїном, захисником, патріотом Дмитром Павліковським. Йому назавжди – 30.

Третину свого короткого життя він прожив з війною, адже був кадровим військовим, служив за контрактом з березня 2014 року, – повідомляє Ковельська міська рада.

Дмитро – з родини військових. Його батьки приїхали сюди з містечка Кам’янка-Бузька, що на Львівщині. Тут він ходив у Вербську школу, закінчив професійно-технічне училище №5. Свою дружину, Галину, Дмитро зустрів також тут. Згодом – одружились, у них народилась донька Емілія, якій зараз всього лише три роки.

Своє останнє бойове завдання Дмитро виконував 31 грудня 2023 року. Внаслідок трагічного ДТП молоде життя обірвалось. Плани на майбутнє, зустрічі з друзями – все перекреслила війна, яка щодня розлучає людей, приносить трагедії в українські домівки, руйнує міста та села.

Три тижні тому ми у Ковелі провели в останню земну дорогу офіцера Назарія Бодняка – молодого воїна. Вони з Дмитром були друзями. Обоє вже були одружені, у них донечки носять однакові імена – Емілія, але тепер вони ростимуть без тата. Коли мене запитують, за що ми боремось, я згадую слова Вінстона Черччиля: «Перестанемо воювати – тоді зрозумієте». Саме завдяки таким хлопцям, як Дмитро, Назар, десяткам Героїв нашої громади, які віддали своє життя за нас з вами, за Україну, тисячам захисників, які тримають фронт – наша держава має майбутнє. Ми повинні бути достойними їх пам’яті. Вічна шана Дмитру Павліковському, щирі співчуття родині

– сказав міський голова Ігор Чайка під час громадянської панахиди

Для Дмитра захист України був покликанням, справою життя. Про це говорив командир військової частини, в якій служив загиблий, Олег Коцура.

Ми пам’ятаємо, яким він був – справжній патріот, вірний захисник, надійний товариш, добрий, чуйний, справедливий. Пишаюсь, що мав змогу свого часу потиснути йому руку

– зазначив Олег Коцура

Побратим, кум Андрій Ревчук додав, що про таких як Дмитро кажуть – «золота» людина.
Дмитро Павліковський за свої три десятки років, які прожив на цій землі, залишив добрий слід, хорошу пам’ять. Але він би ще стільки міг зробити. На жаль…

Вічна шана і слава воїну!

Поховали Дмитра Павліковського на Алеї Героїв міського кладовища.

Фото Ковельської міської ради