У Ковелі попрощалися з двома воїнами-захисниками Назарієм Бодняком та Вячеславом Тимченком

У Ковелі провели в останню дорогу двох захисників, які загинули у боях з російськими окупантами. Вони з різних поколінь: Назарію Бодняку було 25, Вячеславу Тимченку майже удвічі більше – 49. Військові бились за нашу державу і віддали за неї найцінніше – життя.

Про долі та військовий шлях Героїв розповів міський голова Ігор Чайка під час громадянської панахиди, – повідомляє Ковельська міська рада.

Вячеслав Тимченко – ковельчанин. Дуже простий, але надзвичайно справжній, добрий і достойний чоловік. Коли почалася повномасштабна війна, він одразу ж пішов до війська добровольцем, як і його син Олександр. Обидва мали досвід участі в АТО, бо служили за контрактом, обидва без вагань стали захищати свою державу.

Рідним Вячеслав незадовго до смерті надіслав останнє відео з фронту. На ньому він – усміхнений, із втомленими, але дуже добрими очима, каже:

Привіт народ, у мене все добре. Хотів сказати, що живий-здоровий

І сміється. Таким його вони і запам’ятають – щирим, усміхненим, добрим. Про такого дідуся будуть розповідати онукові, якого за декілька днів до загибелі Вячеслав ще по телефону вітав із днем народження, хлопчикові виповнилось 3 роки.

Вячеслав Тимченко поліг поблизу населеного пункту Діброва на Луганщині. На повернення його із війни чекали мама, брат, сини, онук.

Назарій Бодняк – професійний військовий. У свої 25 – капітан, командир батальйону. Хлопець – із сім’ї військових. Навчався у академії сухопутних військ у Львові, згодом служив та жив у Тернополі.

Він вже встиг створити власну сім’ю. У вересні 2022 року у них із дружиною Марією народилася  донечка Емілія. Але бачив її Назарій декілька разів. Бо від початку повномасштабного вторгнення він, як і належить професійному військовому, був на передовій. Він боронив Чернігів, потім – Ніжин, а згодом – і схід України.

30 листопада отримав поранення біля міста Гуляйполе на Запоріжжі. Лікарі боролися за його життя, але, на жаль, врятувати воїна не вдалося.

Сьогодні побратим Назарія Ярослав Велянський вручив дружині загиблого Героя медаль «За військову службу Україні». Нагороду чоловік був удостоєний ще за життя – 16 серпня 2023 року.

Учора, коли з’явилось повідомлення про загибель Героїв, наша землячка Ніна Горик написала такі слова:

Смуток, жаль і бездонний відчай…

І сльоза – батогом по щоці,

Мов піском хтось засипав вічі…

На щиті везуть! На щиті.

Чорнота облягає лиця.

Застигає поклонний шлях.

Наші воїни, наші лицарі,

Наші праведники –

на щитах.

І немає потрібного слова…

Честь Героям…

Прокляття москві!

Знов у матері хустка тернова

Почорніла на голові.

Памʼять про обох Героїв має жити завжди у наших серцях і у нашій історії.

Поховали захисників на Алеї Героїв міського кладовища.

Фото Ковельської міської ради