Олександр Філон: «Говорити можна багато, проте зробити – буде ефективніше»

Обід, одна з кав’ярень міста. Мене зустрічає привітний молодий чоловік, міцно тисне мені руку. Мій співрозмовник сьогодні – Олександр Філон. Учасник Революції Гідності, доброволець полку «АЗОВ», засновник молодіжного хабу «Ватра», очільник Ковельського осередку ПП «Національний Корпус».

Олександр просить офіціантку принести нам чаю і пропонує відразу перейти на «ти», щоб розмова була невимушеною.

— Як ти став політиком?

— Я не вважаю себе політиком, в класичному розумінні цього слова. Я маю занадто багато принципів, щоб вміти так вправно домовлятися один з одним як це роблять інші. Я просто маю непереборне бажання змінювати. Спочатку місто, а в перспективі і звичайно ж країну.

— Чому саме Національний Корпус, а не якась більш рейтингова партія?

— Після повернення з фронту у 2016-му я очолив ГО Цивільний Корпус «АЗОВ» у Ковелі, на базі цієї організації і утворилася партія «Національний Корпус». Я є членом НацКорпусу з дня заснування. Та і взагалі, ми не є партією у такому вигляді, як це звикли бачити люди. Ми – Рух. Об’єднані спільними ідеями та бажанням кращого майбутнього для нашої держави. Сотні соціальних проектів, які реалізовує Національний Корпус по всій країні, впливають на життя українців щодня, а не тільки перед виборами. Тому питання зміни партії не стояло ніколи.

— А були запрошення?

— Так, особливо перед виборами таких пропозицій побільшало.

— Чи запрошували до президентської партії?

— До партії – ні, а от за співпрацю домовитись деякі представники «слуг» хотіли. Та це неможливо.

— Знаю, що ще у 2017 році ви одні з перших, хто надав розголосу ситуації на Ветсанзаводі у Ковелі та стояли пліч-о-пліч із місцевими під час протестів. Які зараз стосунки із цими людьми, підтримуєте із ними контакт?

— Ми оперативно відреагували на відео одного з місцевих жителів і включились в цю всю ситуацію. Декілька місяців спільно з місцевими ми проводили пікети, оббивали пороги чиновників, перекривали міжнародні траси і, ти знаєш, в нас вийшло. Завдяки спільній роботі та небайдужості людей, яких це безпосередньо стосувалось. Зараз же, до результатів протестів примазується багато діячів, які у 2017-му були «по ту сторону барикад». Нехай це лишається на їхній совісті.

— Що на твою думку є найбільшою проблемою у Ковелі?

— Відсутність комплексного бачення, яким повинен бути Ковель через 5-10 років. В результаті ми маємо хаотично розкидані інфраструктурні, культурні об’єкти, непродумані забудови і т. д. Влада не реалізовує славнозвісний потенціал Ковеля. Розвиток туристичної сфери, яка принесе додаткові фінансові находження до бюджету. Треба міняти підхід до керування містом, ресурсами і, врешті-решт, використати потенціал, про який усі говорять.

— Було колись бажання переїхати в інше місто?

— Мріяв жити у Львові, ще коли навчався у школі, але поживши там близько року зрозумів, що це не моє. Переїжджати нікуди не планую, адже маю намір зробити Ковель максимально комфортним. Нехай до нас переїжджають (сміється).

— Як оцінюєте свої шанси на цих виборах?

— Позитивно. Нас знають та нам довіряють люди. Нам не потрібно завалювати людей рекламою та обіцянками. Ми вже 4 роки ведемо діяльність у Ковелі як Національний Корпус. Тому в нас є те, чого немає у інших партій чи кандидатів – за нами реальні справи. Очікую, що до ради цього скликання ми зайдемо не дуже великою, проте дієвою командою, а далі – час покаже.

— Чому не подали кандидата на міського голову?

— Це наші перші вибори у ролі кандидатів, вирішили сконцентруватись на одному напрямку.

Я готовий підтримати достойного кандидата, але поки треба проаналізувати програми кожного і порівняти з тим, що людина представляє собою в реальному житті.

— Знаю, що окрім громадсько-політичної ти ще ведеш тренерську діяльність, правильно?

— Так, викладаю рукопаш гопак. Це національний вид спорту.

— Розкажи детальніше, якщо можна?

— Рукопаш гопак – це бойове мистецтво, де використовуються удари руками, ногами, боротьба (кидкова техніка), а також больові та задушливі прийоми. Ковельська команда «СІЧ» наразі є одною з найкращих в Україні, про що свідчать результати змагань, де ковельчани завжди серед призерів.

— До речі, про команду. Розкажи, з якою командою ти йдеш на місцеві вибори?

— В першу чергу – це мої соратники, активісти НацКорпусу, які вже не один рік пліч-о-пліч реалізовують зі мною соціальні проєкти в Ковелі. В наших рядах є волонтери та ветерани з рідного мені «АЗОВу» та Збройних Сил України, а також підприємці, вчителі та студентська молодь, що прагне змінити місто.

— Яким ти бачиш Ковель через 5-10 років?

— Я впевнений, що Ковель може стати лідером області, адже для цього є усі підстави. Необхідна згуртована робота міської влади, депутатського корпусу та активної громади міста.

Ковель я бачу містом, в якому хочеться жити. Місто, де є місце для молодіжних фестивалів і сімейних прогулянок. Містом, де шанують культуру і традиції, і разом з тим активно впроваджують новації та сучасні технології. Говорити можна багато, проте зробити – буде ефективніше.

— Що будеш робити після виборів?

— Для початку відпочину тиждень. Прочитаю книжку. З цією виборчою гонкою немає часу навіть на читання. А далі у звичайному ритмі почнемо роботу над новими проєктами. Сподіваюсь, що уже в статусі депутатів Ковельської міської ради. Час покаже.

— Зичу успіху, Олександр, та дякую за розмову.

— Щиро дякую, навзаєм. Мені було приємно поспілкуватися.

Ярослав Бондар