Матіжев Олег Вікторович

Олег Матіжев народився 6 липня 1964 року у Ковелі.

Після закінчення з відзнакою Хмельницького вищого артилерійського командного училища молодого офіцера направили до Афганістану. Під час виведення радянських військ з цієї країни підрозділ капітана Матіжева забезпечував їх прикриття.

Потім проходив службу у Житомирі та Чернігові. Згодом закінчив академію Генштабу Збройних сил України і через два роки був призначений начальником 72-го окремого механізованого батальйону 7-ої окремої механізованої бригади. У складі цього батальйону у 2005 році брав участь в українській миротворчій місії в Іраку.

9 січня 2005 року неподалік міста Ес-Сувейра сили іракської поліції провели операцію з викриття схованки та вилучення великої кількості боєприпасів. Для їх знешкодження було викликано окремий спеціальний саперний загін з Казахстану. Для забезпечення роботи саперів та надання їм необхідної допомоги на місце виїхала група українських миротворців. Боєприпаси, серед яких було 35 авіаційних бомб, були перевезені на спеціально визначене місце для знешкодження. Згодом пролунав потужний вибух, в результаті якого загинуло 7 українських військовослужбовців, зокрема підполковник Олег Матіжев. Вибух був спланований та введений в дію стороннім електронним пристроєм.

Олег Матіжев нагороджений орденом Червоної Зірки та іншими державними відзнаками.

Був одружений. Виховував двох синів.

Похований у Хмельницькому.

У 2016 році у Ковелі перейменовано вулицю Суворова на вулицю Олега Матіжева.

За особисту мужність, внесок у підтримання миру і стабільності в країнах, де велись воєнні дії, Матіжеву Олегу Вікторовичу присвоєно звання «Почесний громадянин міста Ковеля» (посмертно) (рішення Ковельської міської ради від 29 липня 2021 №10/14).