У Ковелі провели в останню земну дорогу Героя Ігоря Кобиша, який загинув на Запоріжжі

Сьогодні, 21 листопада, Ковельська громада прощається з полеглим захисником Ігорем Кобишем.

Про це повідомляє Ковельська міська рада.

Ковельчани, а особливо творча спільнота, добре його знають. Ігор з тих, хто створив у 90-их гурт «Тиха думка», який став справжньою легендою Волині. Про них писали:

Козаки, які знають, як викликати у вас посмішку на обличчі та приємну біль в ногах

Хлопці грали українську музику, яка давала відчуття внутрішньої свободи.

Життя Ігоря Кобиша нерозривно пов’язане з творчістю. Навіть, коли він уже був у війську, його друзі у мережі Фейсбук запитували:

А де ж баян?

На що Ігор віджартовувався:

Шукаю трофейний

Він народився 12 листопада 1974 року у Голобах. Потім родина переїхала у Ковель, Ігор пішов у перший клас у загальноосвітню школу №3 імені Лесі Українки. Після 9 класу – навчався у Ковельському машинобудівному технікумі, де отримав фах механіка.

Йому добре давались точні науки, прекрасно знав математику, інформатику, проте у душі Ігор був ліриком, творчою натурою з лідерськими якостями. Найголовнішою пристрастю його була музика. В дитинстві він навчався у місцевій школі мистецтв по класу акордеона, освоїв гру на гітарі. Був талановитим, писав мелодії, вірші.

Ігор Кобиш працював на різних роботах. Спочатку – у Волинському ремонтно-монтажному комбінаті, згодом продавав меблі, які возив з Німеччини. Останнім часом – підробляв водієм.

Коли в червні цього року отримав повістку, сказав батькам:

Ховатися не буду, піду захищати Батьківщину

Пройшов навчання в Івано-Франківську та потрапив у Національну гвардію. Спочатку служив на Волині та Рівненщині, а згодом – на передовій.

12 листопада цього року йому б виповнилося 50 років. Проте, саме в цей день батьки отримали сповіщення, що їх син пропав безвісти. Згодом з’ясувалось, що 10 листопада Ігор разом з побратимами зайшли на позиції та потрапили під мінометний вогонь противника. Стрілець-санітар військової частини А1141 Національної гвардії України, солдат Ігор Кобиш загинув, отримавши травми, несумісні з життям, поблизу населеного пункту Нестерянка Запорізької області.

Сьогодні ми зібрались тут, аби достойно провести Героя у безсмертя. Подякувати Ігорю за ті емоції, які він дарував нам своєю музикою у минулому, за захист, честь, гідність. Щирі співчуття рідним: мамі Лідії Федотівні, татові Івану Григоровичу, братові Михайлу, всім, хто знав і любив цю світлу та добру людину. Вічна тобі пам’ять і слава, Ігорю Кобишу

– сказав міський голова Ігор Чайка під час громадянської панахиди

Спогадами про захисника поділився колега-музикант, побратим Героя Михайло Потолков.

Надзвичайно талановита людина. Про нього знали, а тепер пам’ятатимуть не лише у нашій області, але й за межами України, яку він захищав. Прекрасний музикант, поет, композитор.

«Грубий» – так ми його називали, багато чому нас навчив. Ніколи не відмовляв у допомозі, йому можна було довіритись, на нього можна було покластись. Сильний, сміливий, харизматичний. «Грубий» вмів перетворити любов в музику, а музику в любов. Відтепер він навічно у наших серцях.

– сказав він

Ігорю Кобишу назавжди – 49.

Поховали воїна на кладовищі села Зелена, де проживають його батьки.

Вічна пам’ять і шана Герою.

Фото Ковельської міської ради