У селі на Ковельщині на Пасху «гріють мерцям ноги»

03.05.2021 о 10:31 · 2 хв читання

На Волинському Поліссі досі є незвичайні давні звичаї.

У селі Смідин Ковельського району у післявеликодній тиждень селяни збираються на вулиці і «гріють мерцям ноги». Так робили за діда-прадіда, так роблять і тепер, – пише Олена Павлюк у виданні «Вісник+К».

Коли у Смідині з’явився такий дивний звичай – не пам’ятають навіть старожили. «Споконвіку таке було», – кажуть у селі. І розповідають, що на третій день Пасхи і до всесвітніх проводів, тобто цілий тиждень, дотримуються давньої традиції.

У Великодні дні вже стоїть гарна весняна погода. Тож коли вечоріє, збираються сусіди на вулиці біля якоїсь однієї хати. Господар виносить лавки, стільчики і всі сідають півколом. Хто йде на такий звичай, обов’язково несе кілька полінець. Запалюють вогнище і починають згадувати померлих родичів. Звісно ж, тільки хороше. Розповідають бувальщини з життя покійників, кумедні випадки, згадують їхні поговірки
– розповідає колишня вчителька Надія Шевчук

Кожен приносить свою пасочку і пригощає нею сусідів. Смідинці вірять, що ті, хто зібрався у цей вечір біля одного вогнища, обов’язково зустрінуться, як підуть у вічність. Пригощаючись пасочками, примовляють побажання: щоб дожити до наступного Великодня, щоб побачитися на тому світі. Вечіркують допізна. Хто тільки з пасочкою, а хто ще й зі ста грамами. Свято ж. Хлопці вогонь перескакують, але нещасних випадків не було.

Та розмовляють не тільки про покійників. Розказують, хто скільки картоплі посадив, що посіяв. Словом, говорять про різні сільські клопоти. Людям хочеться відпочити, поспілкуватися, послухати. Вогнища палять на кожній вулиці. Може бути і по декілька. А коли все вигоріло, заливають жар водою, бо ж до біди недалеко.
– каже Надія Тарасівна

Смідинці вірять, що на Провідному тижні душі усіх покійників спускаються на землю і збираються біля вогнища, щоб зустрітися з рідними. Дрова постійно підкидають, аби багаття не згасло. Тому цей звичай здавна називається «мерцям ноги гріти». Так було минулого року, так буде і цього, і наступного.