Успішний лісгосп хочуть приєднати до вдвічі меншого господарства

Лісівники вийшли з лісу і прийшли під Кабмін із плакатами: «Не руйнуйте успішні державні підприємства!». З ними були на мітингах у столиці та обласних центрах керівники територіальних громад і місцевих рад з різних регіонів України, в тому числі й Ковельського району.

Про це пише «Дзеркало тижня. Україна».

Відомо, що Старовижівський лісгосп реформатори лісової галузі хочуть приєднати до Ковельського лісгоспу.

Голова Старовижівської селищної ради Василь Камінський занепокоєний таким розвитком подій.

З приєднанням нашого Старовижівського лісгоспу до Ковельського ми втратимо 2,5 мільйона гривень тільки на ПДФО (податок на доходи фізичних осіб, – ред.). Це для нас рівнозначно краху. Ми не зможемо утримувати бюджетні заклади освіти, медицини, соціальних послуг. Ще можна було б зрозуміти реформаторів, якби наш лісгосп був збитковим. Але він успішно працює зі штатом у 155 робітників, маючи розвинену виробничу інфраструктуру. То навіщо його приєднувати до лісгоспу, удвічі меншого і за кількістю працюючих, і за виробничим потенціалом? Ми за реформування галузі, але з урахуванням професійної думки лісівників, громад, усіх зацікавлених сторін

– каже він

Ще жодна реформа лісового сектору країни не викликала такої хвилі протестів і такої кількості запитань, які досі залишаються без відповідей.

Річ у тім, що всі 358 державних лісогосподарських підприємств країни (окрім тих, що на окупованих територіях) щойно отримали «листи щастя» від свого засновника — Державного агентства лісових ресурсів Україні (ДАЛРУ). Для переважної більшості з них це останній наказ голови Держлісагентства Юрія Болоховця.

Критерії обрання жертв на виліт відомі тільки начальникам обласних управлінь лісового господарства, які складали і подавали в Київ розстрільні списки. В результаті з 1 січня 2022 року в системі державної лісоексплуатації залишається 171 галузеве підприємство.

Господарський кодекс справді дозволяє засновнику вчиняти на його розсуд будь-які дії з державним підприємством. Але стаття 326 Цивільного кодексу вимагає при цьому діяти винятково в інтересах держави.

Які зиски отримає Україна від реформи ДАЛРУ під назвою «Оптимізація» і чи отримає їх узагалі?

Найбільше, зрозуміло, турбує людей, чи не втратять вони роботу?

Усі будуть працевлаштовані, лише окремі спеціалісти адмінапарату перейдуть на інші посади з меншим окладом

— запевняє «батько» реформи Юрій Болоховець

Економія на різниці зарплат кількох сотень працівників директорського складу і на звільнених пенсіонерах — от і всі економічні переваги затіяної реформи, які можна сьогодні побачити і зрозуміти. Інші аргументи Держлісагентства і обласних лісових управлінь на користь оптимізації лісгоспів звучать, як набір слів без логічного зв’язку, цифр і фактів.

Натомість голови територіальних громад переконані, що очевидних мінусів від реформи ДАЛРУ безліч, і вони згубні для життєдіяльності громад. Особливо в гірських Карпатах і на Поліссі, де лісгоспи для сіл і селищ є сьогодні чи не єдиними працедавцями і платниками податків до місцевих бюджетів. Дохідні частини можуть суттєво зменшитися, оскільки сплата основного для місцевих бюджетів податку на доходи фізичних осіб прив’язана до місця діяльності підприємства. Зазвичай це юридична адреса лісгоспу, де розташована також і його виробнича база.

Відповідь Юрія Болоховця для всіх незмінна:

Укрупнені лісгоспи зможуть поліпшити фінансовий стан, збільшити випуск продукції, підвищити рентабельність виробництва