Вбивство чи самооборона? Чоловік відсидів п’ять років за гратами, чекаючи на остаточний вирок

У Волинському апеляційному суді поставили крапку в історії, яка сталася понад п’ять років тому в Ковелі. Тоді в одній із квартир вбили людину. Як виявилося, конфлікт стався між сином власниці житла і її співмешканцем.

Хто перший почав сутичку? Версії у свідків події різняться. Обвинувачений каже: захищався від вітчима. Матір же свідчила не на користь сина, – йдеться в сюжеті ТРК «Аверс».

Події, які розглянули у Волинському апеляційному суді, відбулися ще в червні 2018 року в Ковелі. Волинянин Андрій Квітинський у своїх свідченнях розповідав, що напередодні ввечері приїхав із Турійська до Ковеля, бо мав забрати свої документи з квартири, де жила його матір.

Проте співмешканець матері був не радий такому гостю. Бо ж поки той пакував речі, по які прийшов, накинувся на нього з ножем. У боротьбі за ніж лезо в результаті опинилося в тілі вітчима.

29 січня 2021 року Ратнівський районний суд виніс вирок – 11 років позбавлення волі за умисне вбивство. Не погоджуючись із таким рішенням, чоловік подав апеляцію.

У чому моя вина? Я у своєму помешканні зустрівся з малознайомою людиною, заступився за життя матері і хворої сестри. Лишився сам заледве живий і зараз стою тут перед вами і стільки часу доказую, що я не винен

– сказав Андрій Квітинськийу суді

Своєю чергою, сторона обвинувачення наполягає: це не була самооборона, а таки умисне вбивство, за яке чоловік має понести покарання – 14 років позбавлення волі. А поранення на тілі обвинуваченого не можуть бути доказом того, що він оборонявся.

Показання щодо нанесення тілесних ушкоджень обвинуваченому потерпілим в область грудної клітки та в область паху не підтверджується висновком судово-медичної експертизи, яка була проведена 24 липня 2018 року. А тому наведене свідчить про те, що до показань обвинуваченого потрібно ставитися критично, тому що його показання фактично даються з метою уникнення кримінальної відповідальності

– зазначила прокурорка Оксана Яковлева

Вона додала, що є свідчення матері обвинуваченого, яка стверджувала, що її син, а не співмешканець, був ініціатором конфлікту.

На це адвокат Андрія Квітинського зауважив, що ця версія заперечується сукупністю доказів.

Однак Квітинська вибігла в одязі, який був увесь забруднений у крові. За результатами експертизи, це кров Квітинського. Тобто ми маємо обставини, що Сметюх живий, а Квітинський має поранення. Вони нічим не спростовуються. Це і є доказова база

– сказав адвокат Станіслав Тарашевський

Сам обвинувачений зауважив: не тримає на матір зла за те, що вона свідчила проти нього. Мовляв, із нею після цієї історії знайшли спільну мову і порозумілися. Щодо вітчима запевняє: до того фатального дня жодних конфліктів із ним не мав.

Ми з ним бачилися всього разів 10. Познайомилися на будівництві. Я там працював в охороні. Дуже нормально спілкувалися з ним. Не було жодних конфліктів. Я не знаю, чому так сталося. Може, на фоні переживання, на фоні випитого алкоголю. Я ні на кого зла не тримаю. Я щира людина і говорю так, як є. Я відчуваю на собі сум і біль за втрату

– прокоментував Андрій Квітинський

Судді винесли нову ухвалу, відповідно до якої умисне вбивство перекваліфікували на вбивство з необережності.

Перекваліфікувати дії Квітинського з ч. 1 ст. 115 ККУ на ч. 1 ст. 119 ККУ та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк п’ять років. На підставі ч. 5 ст. 72 ККУ зарахувати Квітинському Андрію у строк відбування покарання строк попереднього ув’язнення у період із 30 червня 2018 року до 8 серпня 2023 року включно із розрахунку, що один день ув’язнення відповідає одному дню позбавлення волі

– зачитав суддя Василь Подолюк

Адвокат не погоджується з такою перекваліфікацією. На його думку, все ж таки це був самозахист. Як зауважив, якби його підзахисного виправдали, він міг би пред’явити позов до Держави України за те, що був ізольований на п’ять років.

Після засідання чоловіка звільнили з-під варти, оскільки максимальне покарання за статтею про вбивство з необережності – п’ять років, а він їх встиг відбути за ґратами завдяки довгій судовій тяганині.