Як і чому комунальні стоки забруднюють водойми Ковельщини

06.07.2021 17:03
Фото ілюстративне: https://geotop.com.ua

Галузь житлово-комунального господарства залишається найбільшим забруднювачем води у Волинській області. Через забруднення річок недостатньо очищеними стоками відповідальних чиновників та підприємства регулярно штрафують екологи. Окремі водоканали роблять зусилля, щоб частково вирішити проблему, проте очисні споруди на більшості із них суттєво зношені, а подекуди, навіть у містах, і взагалі відсутні. 

Чому виникла така проблема і які можуть бути рішення на глобальному рівні та в побуті кожної людини, розбирався Центр журналістських розслідувань «Сила правди».

Топ «зливачів» у річки Волині

Згідно із екологічним паспортом Волинської області за 2019 рік у річки, меліоративні канали та поля фільтрації офіційно зливали стічні води 16 «потенційно небезпечних» підприємств. 13 із них — так звані «водоканали», тобто комунальні підприємства, які обслуговують каналізаційні мережі, в тому числі стоки від домогосподарств.

Загалом станом на червень 2021 року у Волинській області більше 400 підприємств мають чинний дозвіл на спеціальне водокористування. Такі дозволи видані сектором Держводагентства у Волинській області. У кожному із них зокрема вказано, куди це підприємство має скидати використану воду. Зокрема, у водойми мають право зливати свої стоки 24 підприємства. Ще 20 підприємств мають право виливати стоки на поля фільтрації. Існує також проблема із нелегальними зливами, кількість яких порахувати важко. 

За офіційними даними, житлово-комунальне господарство було відповідальне за 21 із 29 мільйонів метрів кубічних стічних вод за підсумками 2019 року. Переважання ЖКГ в об’ємі стоків доволі логічне, адже мало виробничих підприємств можуть споживати і скидати стільки ж води, як цілі каналізаційні системи міст чи навіть селищ міського типу. Загалом в Україні із ними можуть конкурувати лише індустріальні гіганти південного сходу країни. 

Проте міські комунальні господарства мають традиційні проблеми — застарілість, зношеність і недостатнє фінансування. В результаті подекуди каналізаційні стоки не очищають впринципі, що призводить до серйозної шкоди як для якості води, мешканців річок, так і людей, які ці річки хочуть використовувати.

Якщо ви хочете слідкувати за станом води безпосередньо у річках, для цього є сервіс «Чиста вода» від texty.org.ua. Тут наведені показники контролю якості води на основі даних Державного агентства водних ресурсів. Для Волині у сервісі доступні показники якості води на кількох контрольних постах у річках Стир, Турія, Прип’ять, Вижівка, Стохід. Щоб знайти їх, потрібно вибрати опцію «Дніпро» адже всі ці річки належать до басейну Дніпра.

За останні п’ять років Державна екологічна інспекція у Волинській області виявила 12 випадків перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) забруднюючих речовин у скидах різних підприємств. Це означає, що у воді «із труби», з якої стоки виливали у водойми, була зависока концентрація різних сполук. 

Наприклад, часто у таких звітах зустрічаються абревіатури БСК5 та ХСК — біохімічне і хімічне споживання кисню. Коли ці показники не в нормі, у воді забагато органічних речовин і замало кисню. Також через злив нітратів, фосфатів та інших речовин вода може «цвісти», тобто в ній масово розмножуються водорості, які також споживають кисень. В результаті цього всього у водоймі чи її частині залишається критично мало кисню для риби та інших організмів.

Вже у 2021 році цілий перелік порушень ГДК виявили на «водоканалах» у Ковелі, Цумані та Ківерцях. Там оцінка збитків станом на червень 2021 року ще триває. Проте суми нарахованих збитків у кожному із випадків порушень за останні 5 років на порядок менша за потенційну вартість приведення до ладу очисних споруд. Тому цей механізм сам по собі не є ефективним способом змусити вирішити проблему. Джерело: Сила правди

Застаріла радянська спадщина очисних споруд

Як визнають у державній Стратегії розвитку регіонів на 2021-2027 роки «ступінь зношеності мереж у сфері водопостачання, каналізації та поводження з відходами становить 60,5 відсотка». На Волині бувають значно екстремальніші випадки. 

Коли каналізації взагалі немає

За даними дослідження 2020 року, очисні споруди були відсутні в принципі у таких великих населених пунктах, як Рожище, Любомль і Маневичі. Вцілому більшість населення Волинської області не має доступу до централізованого водовідведення (майже 70% станом на 2018 рік). Це стосується передусім сіл та селищ, проте навіть у другому за розміром місті області — Ковелі до каналізації не під’єднані майже 30% населення

Зрозуміло, що відходи із септиків інакше впливають на довкілля. Якщо їх утилізують правильно, вода опиняється у водоймах лише опосередковано без прямого потрапляння більшості шкідливих речовин. Проте тут багато важить індивідуальна дисципліна мешканців кожного будинку із септиком чи вигрібною ямою: куди та як вони вивозять ці відходи. Із цим можуть бути проблеми.

Проблема відсутності каналізації стала дуже предметною на Шацьких озерах. Хоча відходи (як правило) буквально не зливали в озера, нечистоти просочувалися туди опосередковано через грунтові води, канави або зливи недобросовісних громадян. В результаті така ситуація виявилася для курорту навіть гіршою за застарілі очисні споруди, адже навіть погано працюючий «водоканал» легше контролювати і реконструювати, ніж боротися із сотнями або тисячами окремих джерел забруднення води.

Оскільки Шацькі озера мають серйозний потенціал і привертають чимало уваги, сюди вдалося також залучити кошти міжнародних донорів. Роботу розпочали у 2018 році в рамках програми транскордонного співробітництва «Польща – Білорусь – Україна».

Створення каналізаційної мережі в населених пунктах допоможе покращити якість питної води. Каналізування забезпечить не потрапляння нечистот з вигрібних ям та колекторів приватних садиб в ґрунтові води, якими живляться не лише озера, а й колодязі та криниці. Окрім того, це дасть можливість створити належні санітарні умови навколо рекреаційних зон, покращить санітарно-екологічний стан озер, які розташовані в межах Шацького національного парку, зменшить антропогенне навантаження на озера Світязь та Пісочне 

— відзначила директорка Шацького нацпарку Марія Христецька

Загальний бюджет проєкту становить 6,5 мільйона євро. З них 25 мільйонів гривень (10 %) – співфінансування, яке минулоріч виділило Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. Решта — кошти Євросоюзу. Це ще один приклад того, що для повноцінного каналізування і водовідведення таких територій потрібно значно більше коштів, ніж може собі дозволити окрема Шацька громада. Загалом менше 3% сіл і менше 25% смт. області мали централізоване водовідведення станом на 2018 рік.

Будівництво очисних споруд для села Світязь / Фото: Район.Шацьк

Що можуть зробити наші читачі

Поки глобальніше рішення проблеми знайти не так просто, «Сила правди» зібрала поради, що можуть зробити наші читачі на персональному рівні:

  • Вимагати від керівництва своєї громади та інших органів влади провести реконструкцію або побудувати очисні споруди. Практика Волинської та інших областей показує, що кошти на це мають або громади із великим бюджетом, або ті, які здатні залучити співфінансування, кредит, або кошти донорів. Масштабний проєкт на Шацьких озерах втілюють передусім тому, що ця проблема там турбує багато людей і привертає багато уваги. Варто привертати увагу до проблем забруднення водойм і у вашій громаді.
  • Закликати/вимагати від народних депутатів або Кабінету Міністрів посилення регулювання ринку миючих засобів та іншої побутової хімії в аспекті використання шкідливих речовин. Наприклад, існує світова практика повної заборони використання фосфатів у миючих засобах. Це важливо, адже фосфати є основною причиною «цвітіння» води. Наразі в Україні використання лише обмежили.
  • Пам’ятати, що коли у вас є каналізація — це таки не смітник. В ситуації, коли очисні споруди можуть бути зношені чи не працювати взагалі, шанси, що ваша «хімія» і сміття опиняться у водоймах, зростають. 
  • Якщо каналізації у вас немає, варто цікавитися, куди вивозять відходи із ваших септиків. Навіть для «водоканалів» правильна і законна утилізація відходів — складна процедура. Тому для менш публічних і менш спроможних підприємств виникає спокуса просто вилити їх подалі від людського ока. Проте такі дії незаконні і вкрай шкідливі для довкілля.

Вам може бути цікаво
Поділитися:

Коментарі

  1. вжееодноразово казалось, що прокурорчики зливають свій срач у водосховище. і що, хтось їх перевіряв? Ні. а в яку каналізацію зливаються неичстоти з будинку, що розташований біля канави в парку Шевченка?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.