Як «житиме» новий Ковельський район

28.11.2020 16:57

На початку 2020 року Волинська область налічувала у своєму складі 16 районів. Наприкінці року їх лишилося всього чотири.

Інформаційне агентство «Конкурент» вирішило розібратися з тим, як функціонуватиме Волинь за новим поділом. У цьому нам допомогла експертка з децентралізації, кандидатка економічних наук та доцентка Луцького національного технічного університету Оксана Урбан

Законодавче підґрунтя для зміни системи влади та її територіальної основи на всіх рівнях почало формуватися у квітні 2014 року. 

Тоді уряд схвалив Концепцію реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади, а згодом – затвердив план заходів щодо її реалізації, які й дали старт реформі. 

Загалом, децентралізація – це передача повноважень та фінансів від державної влади органам місцевого самоврядування. Вона передбачає об’єднання кількох територіальних громад в одну, що, своєю чергою, значно збільшує їхні можливості для подальшого розвитку. 

На початку реформи в Україні існувало 11 250 громад. Сьогодні їх – 1469.

На Волині з 16 «зробили» чотири райони: Луцький, Ковельський, Камінь-Каширський та Володимир-Волинський. Разом вони налічують 54 громади. 

Найбільший Ковельський район – 7708,7 квадратного метра (до Ковельського району увійшли Любомльський, Шацький, Ратнівський, Старовижівський, Ковельський та більша частина Турійського району із Турійськом включно).

Експертка Оксана Урбан розповідає, що кожен із нових районів стане правонаступником тих, що увійшли до їхнього складу. Тому після проведення місцевих виборів повинен початися процес передачі майна: 

Щоб це відбулося, необхідно, аби ухвалили законопроєкт №3651, який у першому читанні затвердили 3 листопада. Думаю, що до кінця листопада це повинно статися, оскільки це дозволить районним радам зайти у новий бюджет рік з новими повноваженнями

До слова, Закон №3651 ухвалили в другому читанні уже під час написання цього матерілу.

Як же відбуватиметься реорганізація районів? Оксана Урбан моделює ситуацію, опираючись на те, як процес відбувався під час об’єднання сільських громад. 

Коли сільради об’єднувалися, то на першій сесії депутати приймали штатний розпис, створювали комісію з інвентаризації, до складу якої входила пропорційна чисельність представників від кожної сільради, яка входила до складу новоствореної ОТГ. Комісія спершу проводила інвентаризацію, а потім – передачу майна. Кожна сільрада до кінця року завершувала свій бюджет, а з першого січня відбувалося злиття цих бюджетів

– зазначила науковиця

Окреме питання – що буде з працівниками існуючих районних рад та районних державних адміністрацій? Зі слів Урбан, багато залежатиме від штатного розпису новоутворених райрад. 

Спочатку необхідно співставити кількість працівників у старих районних радах та РДА з кількістю працівників, яких потребують вже ради та РДА нового зразка. Їх обиратимуть, опираючись на досвід роботи та кваліфікацію. Частину працівників переведуть, інших – звільнять

– сказала вона

На думку експертки, велика частина фахівців, що зараз трудяться в районних радах та адміністраціях, перейдуть працювати в органи місцевого самоврядування вже в територіальні громади:

Тому що у межах нових районів спеціалісту, який живе в Горохові, потрібно буде їхати працювати у районну раду аж до Луцька. Чи доцільно щодня їздити в обидві сторони? Можливий варіант запровадження віддалених робочих місць. Але це теж залежатиме від структури ради і кількості наявних фінансових можливостей

Відповідно до Закону №3651, повноваження районних рад ліквідованих районів закінчуються в день набуття повноважень районними радами новоутворених районів. Реорганізація районних рад ліквідованих районів починається не пізніше за завершення другої сесії районної ради новоутвореного району.

Завдяки реформі децентралізації районні органи влади перестануть бути «серйозними» гравцями на полі «управління громадами», оскільки новостворені ОТГ забирають у них більшість фінансових ресурсів. 

Відповідно до змін до Бюджетного кодексу, районну казну наповнюватимуть:

  • Податок на прибуток комунальних підприємств;
  • Плата за ліцензії, що видаються РДА;
  • Орендна плата за комунальну власність;
  • Плата за розміщення тимчасово вільних коштів;
  • Частина чистого прибутку комунальних підпримєств;
  • Інші доходи.

Якщо порівнювати з сучасним станом справ, то райони втратять: 

  • ПДФО (60%);
  • Рентну плату за ліс (37%);
  • Рентну плату за нафту і газ (2%); 
  • Орендна плата за водні об’єкти, які перебувають у користування РДА (100%);
  • Плата за адміністративні послуги (100%);
  • Адміністративні штрафи та штрафні санкції (100%).

А якщо нема грошей, то відсутні й повноваження

– сказала Оксана Урбан

Вона зазначає, що районні ради існуватимуть як посередники, які даватимуть рекомендації, але не робитимуть резолюцій щодо діяльності:

Вони слідкуватимуть за доцільністю роботи громад. Чи все відбувається у межах чинного законодавства. Використовуючи метод аналогії, я люблю казати, що раніше райони виступали в якості батьків неповнолітніх дітей. 

Раніше сільради були фінансово залежними і районні ради постійно диктували умови, оскільки вони керували грошима та мали таку можливість. Тепер вони будуть у якості батьків дорослих дітей, які самостійно ухвалюватимуть власні рішення. А вони зможуть виступати у якості радників 

Науковиця вбачає цікаві можливості співпраці між райрадами та громадами у формі міжмуніципального співробітництва. Наприклад, задля утримання комунальних закладів.

Якщо фінансування буде недостатнім, але існуватиме потреба в громад, щоб ці комунальні заклади функціонували, то на основі договорів про міжмуніципальне співробітництво можна організувати спільну роботу

– зауважила вона.

Також майже не залишиться повноважень і в РДА. Поки що вони продовжують існувати та будуть надавати дорадницькі послуги. Коли ж у районних радах буде створено виконавчі комітети, то потреба в їхньому існуванні взагалі відпаде. 

Разом із цим відкритим залишається питання функціонування закладів охорони здоров’я. Зі слів Оксани Урбан, сьогодні чітко відповісти на це не можна, оскільки існує декілька версій, які різняться між собою. 

Логічним є наступне: обласні лікарні, які надаватимуть якісну ургентну допомогу. Вони проводитимуть більшу кількість операцій. А районні повинні будуть поступово трансформуватися в первинні центри медико-санітарної допомоги або ж у реабілітаційні центри, які займатимуться відновленням стану пацієнтів після операційного втручання. 

Але це ідея на більш далеку перспективу. Загалом функціонування ЦРЛ напряму залежатиме від того, яким чином відбуватиметься медична реформа та які будуть потреби 

– резюмувала експертка

Зображення: ІА «Конкурент»

Вам може бути цікаво
Поділитися:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.