Землею у Колодяжному цікавився швейцарець, який захоплюється Путіним

07.04.2022 11:29
Роберто Гааб / Фото: Волинські новини

Внучатий племінник видатної української поетеси Лесі Українки, онук її молодшої сестри Оксани Косач-Шимановської підтримує дії російського окупанта, що бомбардує Україну.

Швейцарець Роберто Гааб, який мешкає в курортному місті Лугано, не приховує своїх пропутінських поглядів, поширює фейки кремлівської пропаганди в соціальних мережах, а українців називає «брехунами», «примітивними варварами», «далекими від цивілізації», – повідомляють «Волинські новини».

Юрист за фахом, власник юридичної контори Роберто Гааб захоплюється російською культурою та переконує, що не є зрадником, адже «його слов’янська половина залишається російською».

Інформаційне агентство «Волинські новини» спробувало з’ясувати, який стосунок має Роберто Гааб до роду Косачів-Драгоманових, чому його не можна асоціювати з постаттю геніальної Лесі Українки та як громадянин нейтральної Швейцарії став прихильником агресивних дій далекої до Європи тоталітарної держави.

ПРЯМИХ НАЩАДКІВ ЛЕСІ УКРАЇНКИ НЕМАЄ

Як писала українська літературознавиця, дослідниця біографії Лесі Українки Тамара Скрипка, прямих нащадків у Лесі Українки не було. Нині в різних країнах світу, наприклад, в Угорщині, Іспанії, Аргентині, США, Росії, мешкають спадкоємці сестер і братів поетеси: Ольги, Оксани, Ізидори, Михайла і Миколи. Наприклад, у Сполучених Штатах проживають нащадки родових гілок Михайла Драгоманова та Ізидори Косач-Борисової.

Пряма лінія Косачів по чоловічій лінії обірвалася на Юрієві Юрійовичу Косачу, який помер 2001 року, не залишивши спадкоємців. Пряма лінія Драгоманових обірвалася ще раніше – Михайло Драгоманов, син Світозара, загинув під час Другої світової війни в концтаборі біля Хмельницького.

Відомо, що Роберто Гааб народився у Мілані в родині племінниці Лесі Українки Оксани Шимановської та швейцарця Фреда Гааба. Окрім юридичної, має також військову кар’єру – у званні капітана був командиром роти в різних військах. Цікавився родоводом Драгоманових-Косачів.

Із початку 2000-х Роберто Гааб кілька разів відвідував Україну, зокрема подорожував верхи Поділлям і Волинню. Приїздив сюди разом із дітьми (донькою Еддою та сином Гуго) і другою дружиною, етнічною росіянкою Наталією. У травні 2013 року, наприклад, перебував на Волині під час наукової конференції «Леся Українка і національна література».

Роберто Гааб разом із донькою Еддою та сином Гуго / Фото: Волинські новини

ЖОДНОГО СТОСУНКУ ДО ВИДАТНОЇ ПИСЬМЕННИЦІ ШВЕЙЦАРЕЦЬ НЕ МАЄ

Завідувачка Музею Лесі Українки Волинського національного університету Тетяна Данилюк-Терещук розповіла, що ім’я Роберто Гааба згадано в переліку нащадків Олени Пчілки у праці літературознавиці Любові Дражевської середини минулого століття.

Роберто Гааб має дуже далекий стосунок до Лесі Українки. Він не цікавився ні її творчістю, ні доробком Олени Пчілки. Натомість залюбки читав Толстого та Достоєвського. І мову вивчив не українську, а російську.

Жодного стосунку до письменниць Лесі Українки, Олени Пчілки – не до Лариси Косач чи родоводу – Роберто Гааб не має, наголосила Тетяна Данилюк-Терещук.

Історія його бабусі Оксани Косач-Шимановської напрочуд маловідома, оскільки вона залишила родину на початку ХХ століття й уже більше ніколи не повернулася в Україну. Тому наукова спільнота завдяки Роберто сподівалася більше довідатися про Оксану Косач-Шимановську. До речі, її архів в Україну з Праги передала літературознавиця Зіна Ґеник-Березовська.

Він коментував, що інтерес до свого роду в нього проявився після смерті бабці, він почав допитуватися у матері, хто ж вони були, і зробив велике відкриття, що аристократ і має дотичність до Лесі Українки. Але упевнено можу сказати: він не читав твори Лесі Українки. Він намагався осягнути життєпис своєї родини, читаючи працю Ольги Косач-Кривинюк «Леся Українка: Хронологія життя і творчості». Казав: «Починаю читати». Але чи дочитав і чи взагалі вчитався? Вважаю, родовід цікавив його тільки через те, що він хотів віднайти своє місце в гербовнику, тобто ідеться про просте хизування.

Ми дуже давно викреслили для себе Роберто Гааба як людину, від якої могли б отримати якусь інформацію. Коли він приїхав у Колодяжне, то вже в першій залі запитав у багаторічної завідувачки музею Віри Комзюк, яка тоді проводила екскурсію, кому належить земля. Віра Михайлівна упевнено відповіла, що все належить державі… Не знаю, чи тоді він думав, як повернути спадщину. Чи тепер у нього є надія, що він поверне собі Колодяжне і Зелений Гай? Ну тоді хай зважає на те, що зробили з його родинними гніздами ті, кого він вважає носіями цивілізації. У буквальному розумінні в Зеленому Гаю каменя на камені не лишили

– говорить Тетяна Данилюк-Терещук
Роберто Гааб під час відвідин Музею Лесі Українки ВНУ / Фото: Волинські новини

Вона звернула увагу, що жодного інтересу як людина, яка чогось досягла чи яка може стати в пригоді українській культурі, Роберто Гааб не має. Його постать може зацікавити хіба ворожу пропаганду. Вона пригадала: ще у 2012 році в Луганську вийшла друком українофобська книга «Українка проти українців», присвячена творчості Лесі Українки та профінансована «русскою весною». На жаль, наукова спільнота проігнорувала тоді цю книгу, як і подібні, наприклад, про Тараса Шевченка.

Говорити про Лесю Українку і згадувати Роберто Гааба… Який він має до неї стосунок?.. Внучаті племінники Лесі Українки проживають також у Росії. Це онуки, як писала поетеса, найближчої за духом і кров’ю сестри Ольги Косач-Кривинюк… Просто в Гааба було більше можливостей. Уявіть, якби він народився в Радянському Союзі. Яка тоді історія чекала б на нього? Ну, може, був би слюсарем. І дуже сумніваюся, що хизувався б своїм аристократичним походженням

– підкреслила Тетяна Данилюк-Терещук

ЗАПРОПОНУВАВ ПЕРЕНЕСТИ ПРАХ СЕСТЕР ЛЕСІ УКРАЇНКИ В КОЛОДЯЖНЕ

Уперше на Волинь Роберто Гааб завітав з донькою Еддою на початку 2000-х, вони приїхали кіньми з Тернополя, пригадала багаторічна колишня завідувачка Колодяжненського меморіального музею Лесі Українки Віра Комзюк.

Він тоді не розмовляв ні українською, ні російською. Вдруге приїхав із друзями та другою дружиною, росіянкою Наталією. На останню й звертав майже всю увагу. Потім приїжджав у рамах конференції з науковцями, після чого всі вирушили у Світязь. Пам’ятаю, уперше запитав, де похована його родина. Ми відповіли, що в Колодяжному похований брат Лесі Українки Микола. Роберто Гааб тоді погано знав родовід, пізніше він уже почав щось читати і більше розуміти

– зауважила Віра Михайлівна
Візит в Колодяжне. Віра Комзюк – у центрі. Роберто Гааб – передостанній зліва / Фото: Волинські новини

Працівникам музею швейцарець передав копії фотографій своєї бабуні Оксани Косач-Шимановської.

Завідувачка Колодяжненського меморіального музею Лесі Українки Ольга Бойко пригадала: Роберто Гааб разом із дітьми та невісткою гостював у Колодяжному ще тоді, коли вона працювала в Музеї «Лісової пісні», близько десяти років тому. Він виступав з ініціативою перенесення праху Оксани Косач-Шимановської та Ольги Косач-Кривинюк у Колодяжне із цвинтарів у Празі та Аугзбурзі відповідно.

У першому залі Колодяжненського меморіального музею розміщено портрет Лесі Українки авторства Генріетти Левицької. Присутні тоді відзначили велику схожість Лесі Українки на цьому портреті з донькою Гааба Еддою. Уже коли я стала завідувачкою музею, то неодноразово листувалася з ним. Ми обговорювали різні питання, навіть його стан здоров’я. Постійно запрошували його на різноманітні конференції, які в нас відбувалися. Добре пам’ятаю, як якогось разу він відповів щось на кшталт: «Мій приїзд у Колодяжне неможливий, оскільки це загрожуватиме мені у зв’язку з моїми політичними поглядами»… Роберто Гааб ніколи не приховував свого захоплення російською літературою, звертав увагу, що російською розмовляв Петро Антонович Косач

– зазначає Ольга Бойко

Будь-які зв’язки керівництво музею розірвало зі швейцарцем після його відкритих закликів на підтримку російської агресії.

Науковці, наприклад, із Луцька, намагалися йому відкрити очі, показати реальну ситуацію в Україні, але він вороже налаштований, не хоче нічого чути, пише, що українці мають піти на умови Путіна

– каже Ольга Бойко

Також Ольга Бойко розповіла, що наприкінці минулого року в Колодяжненському меморіальному музеї Лесі Українки фактично було завершено реставраційно-ремонтні роботи, а працівники музею почали працювати над відкриттям оновленої композиції:

25 лютого ми планували провести круглий стіл, де хотіли обговорити перші зміни, які відбулися в експозиції меморіальних будинків. Запросили музейних працівників зі Львова, Києва, але через війну зустріч не відбулася. Нині ми працюємо, реставруємо деякі речі

НЕ УСПАДКУВАВ ВІД РОДИНИ НІЧОГО

Професор, доктор філологічних наук, директор Науково-дослідного інституту Лесі Українки ВНУ, завідувач кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури Сергій Романов зауважив: прямого зв’язку з Лесею Українкою Роберто Гааб не має і, зі зрозумілих причин, письменниця його не знала й ніколи не бачила.

Звісно, ми не можемо відділяти його від родини, хоча він не носить її прізвище. Він не успадкував від родини нічого, окрім невеликої частки крові. Тут не йдеться про виховання, культурний, традиційний спадок – усе він діставав за зовсім інших умов.

Можемо говорити про ліберальну, толерантну, відкриту до всього Швейцарію, до того ж, ту частину країни, де є і завжди був пієтет до Росії, передовсім російської культури. Те, що Гааб декларує як свій культурний набуток і спадок, – це російська культура, насамперед література. Хоча є юристом за фахом, він має інтерес до літератури – того, що зараз означують поняттям Толстоєвський. Тобто це класична російська література, твори інородців, які є носіями, виробниками імперської ідеї. Про те, що російська культура токсична, не говорить тільки лінивий. Ясна річ, що ця токсичність, ці ідеї імперського домінування, величі, месіанства, правильності є дуже цікавою та яскравою приманкою для нешановного пана Гааба. Для нього це екзотика

– звернув увагу професор

Сергій Романов пригадав, що у 2011 році швейцарець приїздив на Волинь на відзначення ювілею Лесі Українки, зокрема в межах організованого симпозіуму.

На відкритті симпозіуму звучав Гімн України, і він одним із перших підвівся та стояв дуже рівно. Наші люди, звісно, вставали на Гімн у 2011 році, але дещо лінькувато, а він – з усвідомленням того, що звучить національна мелодія великої країни. Я це чомусь так запам’ятав.

У нього був сентимент західної людини до країни, з якої походив один із його предків – бабця. Це був інтерес дослідника до певної екзотики… З ним можна було вести притомні розмови. Він не володів українською мовою, натомість трохи знав російську. Жваво цікавився новинками про історію роду, видання творів письменниці.

Єдине, він із певною іронією говорив про те, що розлучений і має «женщину» з Росії. Я не допитувався подробиць: як вони познайомилися, який вона має на нього вплив. Про це, звісно, не йшлося

– розповів Сергій Романов
Під час візиту в університеті імені Лесі Українки в Луцьку / Фото: Волинські новини

Він звернув увагу, що Роберто Гааб цікавився постаттю племінника Лесі Українки, сина її молодшого брата Юрія Косача.

Був такий епізод у приватній історії Юрія Косача: він співпрацював із німецькою адміністрацією, а потім із радянською системою. Але Юрій Косач не закривав очі на насильство, не підносив криваву ідеологію, яку сповідували нацисти, а пізніше радянська система. Ясна річ, він писав якісь речі, що подобалися радянській системі. Постать Юрія Косача Гааба дуже цікавила. Його приваблював авантюрницький склад характеру Юрія, його готовність шукати шляхи для оприлюднення своїх праць, текстів, думок. Але Юрій Косач був письменником і його співпраця обмежувалася тим, що він публікувався в часописах, які видавали на територіях, окупованих і нацистською Німеччиною, і Радянським Союзом (є сенс погоджуватися з сучасними українськими істориками, які кажуть, що період української історії від 1922 до 1991 року потрібно називати радянською окупацією)

– зазначив професор, доктор філологічних наук Сергій Романов

НЕ ЗАВЕРБОВАНИЙ АГЕНТ, А КОРИСНИЙ ІДІОТ

Як додав, не хотів би розвивати жодних конспірологічних теорій. Висловив думку: малоймовірно, що Гааба завербували російські спецслужби як агента чи ним маніпулюють через дружину-росіянку, адже він досить химерної і незалежної вдачі, крім того, добре матеріально забезпечений навіть за європейськими мірками. Натомість його можуть використовувати як корисного ідіота.

У часі анексії Криму він схвально про це говорив, відвідував півострів. Ясна річ, після цих заяв усі контакти, які мали українці з ним, було обірвано. Його це не бентежить, він продовжує артикулювати імперські ідеї, мотивуючи це тим, що Україна – частина Росії, все повертається на свої місця, Косачі теж були дворянами Російської імперії і рештою дурниць, які так любо слухати імперцям-росіянам і, очевидно, їхнім симпатикам за кордоном і в Україні.

Такі й подібні твердження лишень зайвий раз доводять, що він по-справжньому не пізнав історію свого роду, що його не зацікавила історія України як країни, яка бореться за ті західні гуманістичні ідеали, що виховали його. Він, очевидно, навіть не усвідомлює, як пощастило йому, що опинився на Заході, а не в Радянському Союзі, до якого теж відчуває дивну поблажливість. Напевно він знає про свою тітку Ізидору, яка була в Соловецьких таборах, знає про те, що чимало представників його роду було розстріляно чи в інші способи закатовано. Але це його не бентежить

– прокоментував Сергій Романов
Швейцарець активний у соціальних мережах, де не приховує своїх рашистських поглядів / Джерело: Волинські новини

ШВЕЙЦАРЕЦЬ РОБЕРТО ГААБ НЕ МАЄ ПРАВА ГОВОРИТИ ВІД РОДУ ДРАГОМАНОВИХ-КОСАЧІВ

Він вважає, що Гааб не зрадник, бо не є громадянином України, не колаборант, бо не має права і можливості говорити від імені України, водночас не має права і можливості говорити від роду Драгоманових-Косачів, бо до нього не належить.

Він не належить до роду Драгоманових-Косачів ні культурно, ні духовно, ні навіть генетично, бо в нього дуже невеличка часточка Косачівської крові. Взагалі не певен, що він розуміє, що таке родинні цінності, традиція, той родинний дух, яким жила і завжди прославлялася родина Драгоманових-Косачів…

На жаль, таких випадків в історії ми маємо чимало. Наприклад, найвизначніший письменник Норвегії Кнут Гамсун відверто толерував нацизм, ішов на співпрацю, колаборацію. Він представляв націю Норвегії. Натомість Роберто Гааб, повторю, не представляє ні роду, до якого не належить, ні України

– наголосив професор Романов

Підпадання під вплив кремлівської пропаганди стосується не тільки Гааба. Нерідко цілі країни в тій чи тій формі роблять те, що й він, наприклад, наші сусіди угорці.

Ще одне моє спостереження: Гааб – гравець. Не знаю, як він реагував би, побувавши на місцях нашої трагедії, навіть не хочу знати, з ним усе ясно. Але оця його готовність грати чи гратися характеризує багатьох представників західного світу, для яких усе, що відбувається на схід від Європи, – це картинка в інтернеті чи на телебаченні. Вона жахлива, трагічна, але їх мало обходить…

Стосовно Гааба, то тут ідеться про думку одного схибленого на російській культурі чоловіка, який жодним чином не належить до України. Вона не має нас збивати. Це показує, як діє російська культура, російська пропаганда, загалом рашистський вплив на західну аудиторію і чому Захід інертний, незацікавлений, байдужий. Ця індивідуальна історія може це проілюструвати

– переконаний Сергій Романов

Ольга ШЕРШЕНЬ

Поділитися:

Коментарі

  1. Такі самі сепаратисти мешкають по вулиці Незалежності ,захоплюються шизофреніком путіним

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.