7 вагонів під Ковелем, або мародерство маршала Жукова

11.03.2021 о 17:39 · 5 хв читання

Маршал Жуков – є доволі суперечливою фігурою всесвітньої історії. Для когось він є генієм військової справи та «иконой великой победы», а для когось – повним бездарем, який невиправдано потопив у крові безліч солдатів.

Але сьогоднішня публікація не буде пов’язана із військовими перемогами чи невдачами маршала.

Я б охарактеризував це як, розповідь про «широку душу» Жукова, а саме про його мародерство.

Навесні 1946 був заарештований Головний маршал авіації Новіков, який показав на допиті, що в особистих бесідах Жуков підносив себе, як головну фігуру перемоги у війні, та принижував значення інших командирів і роль Сталіна.

Про що Сталіну неодноразово доносилося і очевидно, що з цим потрібно було щось робити.

1 червня 1946 року справу Жукова було розглянуто на вищій військовій раді в присутності усіх маршалів Радянського Союзу, кожен з яких висловив свою думку щодо особистості Жукова, в основному негативну. Рада колегіальним рішенням винесла пропозицію звільнити маршала Жукова від посад Головнокомандувача Сухопутними військами, Радянськими окупаційними військами і заступника міністра Збройних Сил СРСР.

Після чого Георгій Жуков був призначений на посаду командувача Одеським військовим округом. Таке собі статусне пониження.

Але на цьому проблеми Жукова не закінчилися.

23 серпня 1946 року міністр Збройних сил Булганін направив на ім’я Сталіна доповідну записку, в якій повідомлялося, що біля Ковеля затримано 7 вагонів, в яких знаходилося 85 ящиків з меблями. При перевірці документації з’ясувалося, що меблі належить маршалу Жукову. За описом майна, яке прибуло з міста Хемніц, у 7 вагонах перебувало: 194 предмета меблів для спальні, вітальні, кабінету, кухні і т.д. Особливо виділялися меблі для вітальні, зроблені з червоного дерева.

Звідси виникло розслідування, яке отримало назву «Трофейное дело».

Маршала Жукова покарали лише тим, що відправили командувати замість великого Одеського військово округу, непрестижним Уральським військовим округом.

Гадаю, що Сталін пожалів маршала через те, що покарання внесло б сильний медійний та іміджовий резонанс для СРСР.

В постанові Політбюро ЦК ВКП(б) №61/84, було зазначено про значне зловживання маршалом своїх повноважень та глобальне мародерство.

Жуковим було присвоєно:

До 70 цінних золотих предметів.
До 740 предметів столового срібла і срібного посуду.
До 30 кілограмів різних срібних виробів.
До 50 дорогих килимів і гобеленів.
Понад 60 картин.
Близько 3700 метрів шовку, вовни, парчі, оксамиту та інших тканин.
Понад 320 шкурок цінного хутра і т. д.

Але це ще далеко не все.

Акт про передачу Управлінню Справами Ради Міністрів СРСР вилученого Міністерством Держбезпеки СРСР у Маршала Радянського Союзу Г. К. Жукова незаконно набутого і присвоєного їм трофейного майна, цінностей та інших предметів:

Кулони і брошки золоті (в тому числі один платиновий) з дорогоцінними каменями – 13 штук.
Годинники 24 штуки. Серед них 21 штука золоті і 3 з дорогоцінними каменями.
Сережки золоті з діамантами – 2 пари.
Інші золоті вироби (браслети, ланцюжки) – 9 штук.
Прикраси з срібла, в тому числі під золото – 5 штук.
Металеві прикраси (імітація під золото) з дорогоцінними каменями (кулони, ланцюжки, каблучки) – 15 штук, з них 8 – з діамантами.
Столове срібло (ножі, виделки, ложки та інші предмети) – 713 штук.
Срібний посуд – 14 штук.
Вовняні тканини, шовку, парча, оксамит, фланель – 4 000 метрів.
Хутра (скунс норка, видра, нутрії, чорно-бурі лисиці, каракуль і каракульча) – 323 штуки.
Шевро і хром вищої якості – 35 шкір.
Дорогі килими і доріжки великих розмірів, вивезені з Потсдамського та інших палаців Німеччини – 44 штук.
Гобелени великих розмірів художньої вичинки – 5 штук.
Художні картини класичного живопису в золочених рамах, частина з яких представляють собою музейну цінність – 60 штук.
Палацовий позолочений гарнітур вітальні меблі – 10 предметів.
Художньо виконані антикварні вази з інкрустаціями – 22 штуки.
Бронзові статуї і статуетки художньої роботи – 29 штук.
Годинники камінні антикварні і підлогові – 9 штук.
Дорогі сервізи їдальні, чайного посуду (частиною некомплектні) – 820 предметів.
Кришталь у виробах (вази, підноси, келихи, глечики) – 45 предметів.
Унікальні мисливські рушниці фірми «Толанд-Голанд» та інших закордонних фірм – 20 штук.
Баяни і акордеони художньої вичинки – 8 штук.
Золоті намиста з підвісками – 15 комплектів.
Золотий брелок з великою кількістю дорогоцінних каменів – один.
Піаніно, рояль, радіоприймачі, порцеляновий і глиняний посуд та інші предмети, додається описів 14 описів.

Здали заступник Міністра Державної Безпеки генерал-лейтенант О. Блінов, начальник відділу «А» МДБ СРСР А. Герцовскій. Прийняли: Керуючий справами Ради Міністрів СРСР І. Опарін.

Також кілька днів проходили негласні обшуки у нього на дачі, яка перебувала в селищі Рубльово під Москвою.

Було виявлено: хутра, килими, гобелени, картини сервізи, меблеві гарнітури, антикваріат, коштовності десятками і сотнями штук лежали в валізах, ящиках і скринях, а в основному вони були навалені купами.

В результаті обшуку виявлено, що дві кімнати дачі перетворені в склад, де зберігаються величезна кількість різного роду товарів і коштовностей.

Заслуговує на увагу заява працівників які виконували обшук, про те, що квартира і дача Жукова представляють по суті антикварний магазин або музей.

Обвішаний всередині різними дорогими мистецькими картинами, причому їх так багато, що чотири картини висять навіть на кухні. Справа дійшла до того, що в спальні Жукова над ліжком висить величезна картина із зображенням двох оголених жінок. На дачі немає жодної російської або радянської книги, але зате в книжкових шафах стоїть велика кількість книг в прекрасних палітурках із золотим тисненням, виключно німецькою мовою.

Ось така «широкая советская социалистическая душа».