Інтервʼю Ковельського міського голови, 1932 рік

07.04.2024 о 20:00 · 6 хв читання

Нещодавно мені вдалося знайти туристичну відомість Волинського воєводства за січень 1932 року. В даному журналі презентована загальна картина про воєводство, повіти та міста Волині. Серед іншого була презентована інформація про місто від тодішнього міського голови міста Ковеля – Людвіка Ржешовського.

В тексті самого інтерв’ю, в дужках, будуть мої коментарі для того, щоб ви краще розуміли контекст того, про що йдеться.

Особливий дисонанс виникає від тієї думки, що поки ти читаєш про тогочасні зміни та розбудову України, яка перебувала в складі Речі Посполитої, у той же самий час Україна, яка перебувала під більшовиками, гинула під час штучно створеного Голодомору.

Інтервʼю:

КОВЕЛЬ (Розмова з паном Людвіком Ржешовським, Міським Головою). Ковель налічує близько 30.000 населення. Санітарний стан міста значно покращився. Місто має власні очисні споруди, табори для вивезення сміття та нечистот, існує санітарна комісія, лікарі та санітарні інспектори, які постійно стежать за чистотою та станом міста. Було збудовано 120 артезіанських колодязів для забезпечення місцевого населення здоровою водою.

Освіту в Ковелі представляє державна гімназія, яка розташована у міській будівлі (найбільш ймовірно, мова йде про будівлю, де раніше знаходилася чоловіча гімназія імені Олександра ІІ; будівля школи №8, а сьогодні – це ліцей «Оберіг»), державна школа землемірів і доріг (знаходилася у будівлі колишньої жіночої гімназії; сьогодні цю будівлю на вулиці Театральній знають під назвою «Ковельчанка»), комерційна школа Товариства вчителів середніх та вищих шкіл, гімназія (єврейська) «Тарбут». Місто підтримує 7 загальноосвітніх шкіл, з яких 2 розташовані в спеціально побудованій міській будівлі, облаштованій згідно з останніми вимогами гігієни та техніки (найбільш ймовірно, йдеться про початкову школу імені Ігнація Мосцицького), решта – в орендованих приміщеннях. Для загальноосвітніх шкіл організований спеціальний дім праці, який має свій садок при міській будівлі.

У Ковелі існує комітет з питань безробіття, на чолі якого стоїть президент міста. Магістрат (по-сучасному – мерія) утримує дитячий будинок для 30 дівчаток, а також ясла на 25 немовлят. Хлопців магістрат розміщує в інтернаті при загальноосвітній школі в Ружині. Окрім зазначеного, магістрат виділяє сталу допомогу на цілі з соціального захисту. У бюджеті міста позиція соціального захисту складає 25.000 злотих, крім цієї суми є ще 6.000 на одноразові допомоги. Місто витрачає на ліки суму 5.000 злотих щорічно, також покриває витрати на лікування бідного населення, що досягає 4.000 злотих.

Я перебуваю в таких складних умовах, що, обіймаючи посаду після проведення низки інвестицій моїми попередниками, я зіткнувся з астрономічними сумами, як на місцеві умови, адже на 2 і півмільйона злотих зобов’язань, які довелося мені виплачувати в ці складні для країни часи. Тому моя робота в галузі нових інвестицій є незначною. Я також зробив «кесарський розтин», що стосується бюджету, і зменшив витрати до мінімуму. Натомість я вимостив і відкрив нову вулицю Королеви Бони (сьогоднішня назва вулиці – Театральна), отримавши кошти з позики та допомоги, наданої місту державною спиртовою фабрикою «Монополь» (читайте допис під назвою: «Ковель: фабрика горілки та лікеру»), для якої ця артерія мала особливе значення. Я побудував муніципальний житловий будинок з кредитів, наданих магістрату на розширення, заснував міський бетонний завод (про бруківку даного заводу я частково згадував у відео під назвою: «Що не так з деревами у Ковелі або про міське планування 1930-х років та кому завинив дуб-патріарх»), придбав для пожежної охорони автомобіль з допомоги та позики від P. Z. U. W.

Борги міста, які я взяв на себе, виникли з будівництва електростанції, за 1 мільйон 600 тисяч злотих, викупу міської бійні за 300 тисяч злотих та будівництва загальноосвітньої школи за 640 тисяч злотих.

Звичайний бюджет міста становить 986 тисяч злотих, а в наступному році я планую провести подальше скорочення до приблизно 750 тисяч злотих
– йдеться в інтерв’ю

Також в інтерв’ю зазначається, що міський голова Ковеля пан Людвік Ржешовський народився в 1896 році в Житомирі на Волині, закінчив гімназію в Житомирі, юридичний факультет університету в Києві та Кракові. У самоврядуванні починав працювати спочатку як самоврядний референт Староства в Ковелі, а до посади міського голови був секретарем відділу повітового в Ковелі.

Окрім цього, в журналі також була загальна інформація про тодішній Ковельський повіт:

«Ковельський повіт межує з такими повітами: Володимирським, Камінь-Каширським, Любомльським, Сарненським, Берестейським, Горохівським. Його площа становить 5.344 км² з населенням 240.672 людей і має виражений аграрний характер. Адміністративно поділений на 15 гмін, одну міську гміну Ратно та одне окреме місто Ковель. Санітарний і здоров’я стан останнім часом значно покращився, зростають установи, що стосуються забезпечення здоров’я населення. На території повіту є 2 лікарні на 110 ліжок разом з відділенням для інфекційних, 5 лікарських округів і 8 фельдшерських пунктів, 2 центри здоров’я: один у Ковелі та один у повіті.

З метою підняття рівня сільського господарства на території повіту організовано 31 станцію очищення насіння, 7 копуляційних пунктів з бугаями, крім того, щорічно навесні організовуються 2 копуляційні пункти з жеребцями. Окрім цього, на території повіту працюють інструктори з меліорації та тваринництва від імені Волинської Окружної Товариства Сільськогосподарських Кіл, яке субсидується сеймиком. У колах молоді села часто організовуються лекції на теми, пов’язані з сільським господарством і тваринництвом.

На території повіту існує 188 загальноосвітніх шкіл. Фіксуємо наступні дані щодо доріг у повіті: воєводських – 189 км, повітових – 70 км, громадських – 2.052 км, з того твердих 20 км. У 1930/31 рр. було побудовано близько 7 км бруківки, відремонтовано 26 мостів, виконано нову електромедичну та освітлювальну установку у лікарні у Ковелі. В умовах загальної кризи та надлишку раніше залучених зобов’язань все зусилля зосереджено на сплаті боргів.

P. W. i W. F. загалом розвиваються добре і субсидуються відповідними районними та громадськими самоврядуваннями. Бюджет становить близько 12.000 злотих, разом з громадами.

Бюджет повіту на 1930/31 рік становить 832.596 злотих, з того на соціальний захист 43.788 злотих.

Старостою повіту є пан Влодзімеж Вебер, заступником пан Віктор Іванський, секретарем сейміку пан Ян Вітковський.

Також, на тій же самій сторінці фігурує інформація про «Касу хворих в Ковелі»:

КАСА ХВОРИХ В КОВЕЛІ. Каса Хворих в Ковелі, після реорганізації, охоплюватиме повіти Ковельський, Володимирський, Любомльський та Камінь-Каширський (з Полісся). Об’єднана Каса матиме, згідно з поточними розрахунками, загалом близько 13.000 членів. На всій території є 26 лікарів та 7 стоматологів. Крім того, 3 окружних лікарі, 1 головний лікар і 17 допоміжних сил. Каса проводить лікування за спеціалізацією і займає низку лікарів-спеціалістів. Те саме буде відбуватися в округах. Обладнання Каси значно зросло останнім часом, що є в прямому зв’язку з розширенням самого приміщення. Таким чином, з 8 приміщень наразі Каса перейшла на 19, що є найкращим показником швидкості розвитку. Варто зазначити, що об’єднана Каса, крім централі в Ковелі, загалом матиме 16 лікувальних центрів на територіях: Володимира, Каменя-Каширського, Любомля, Голоб, Мацеєва, Маневичів, Ратно, Турійська, Шацька, Любешова, Великої Глуші, Порицька, Олеська, Стенжариця, Устьюлки.

Запис за 10 місяців р. б. виражається середньою цифрою: 33.000 зл. В Касі панує вільний вибір лікарів. Комісаром Каси є п. Євген Млодавський, досвідчений знавець справ Кас Хворих, який працює на поточній посаді з 1926 року. Головним лікарем з 1927 року є п. Всеволод Швеціков.