«Інвестора» з Ковеля колись засудили на 8 років тюрми

21.10.2020 о 14:00 · 12 хв читання
Віктор Сесюк

В Іваничівському районі та Нововолинську визрів скандал: в ОДА та місцевій сільраді швидкими темпами прагнуть дати добро на будівництво цементного заводу біля села Грибовиця, а ось місцеві мешканці проти, бо не впевнені, що це буде для них безпечно.

Натомість історія все більше обростає подробицями. Навіть – кримінальними. Бо «інвестор» свого часу був засуджений на 8 років позбавлення волі за співучасть у спробі пограбування, під час якого загинув полковник міліції, – йдеться у журналістському розслідуванні інформаційного агентства «Волинські новини».

Сьогодні ж «інвестор» роздає обіцянки про мільйонні доходи й робочі місця, а Волинська облдержадміністрація усіляко його підтримує.

Замість териконів – золоті гори

22 квітня Волинська облдержадміністрація підписала Меморандум з таким собі ТзОВ «Сонарсен». У документі йдеться про будівництво потужностей з виробництва інноваційних дрібнодисперсних матеріалів з промислових відходів, які існують у шахтарських районах області у вигляді териконів. Простими словами, інвестор (ТзОВ «Сонарсен») виявив бажання переробляти промислові відходи з місцевих шахт (териконів).

Зокрема, передбачається, що з цих відходів будуть виготовляти сировину для високоякісного цементу, марок від М-500 до М-1500. Згадані суміші, до слова, є надміцним матеріалом і його використовують для будівництва бункерів, шахт ракетних пускових установок і т.д. Планувалося, що ці суміші йтимуть на експорт.

В облдержадміністрації цей проєкт назвали «проєктом державної ваги». Тим паче, інвестор пообіцяв небачені надходження в місцевий бюджет: створення додаткових 200-300 робочих місць та збільшення податкових надходжень до бюджетів всіх рівнів на суму в понад 7 млн грн на рік. Загальна вартість проекту становить близько 60 мільйонів євро, переконував начальник управління економічного розвитку та торгівлі ОДА Сергій Халецький.

Згадані терикони – територія колишньої шахти №5, розташована між Нововолинськом та селом Грибовиця, а точніше, на околиці самого села. Достеменно невідомо, де ж саме має бути побудований завод: чи то безпосередньо біля териконів, чи то на околиці Нововолинська. Проте у відкритих джерелах йдеться, що завод має бути побудований за три роки.

Під час засідання постійної комісії обласної ради з питань промисловості, транспорту, зв’язку, ПЕК, архітектури, будівництва та ЖКГ, яке відбулося 8 липня, тимчасово виконуючий обов’язки начальника управління, заступник начальника управління – начальник відділу промисловості, підприємництва і торгівлі ОДА Андрій Ткачук пояснював:

Декілька ділянок, в тому числі в Нововолисньку, які є приватними і мають розроблену документацію, будуть розглядатися як варіант для розміщення виробництва. Підприємство «Сонарсен» наразі хоче отримати право розбирати терикон

10 вересня депутати Грибовицької сільської ради прийняли рішення про передачу у комунальну власність громади земельної ділянки колишньої шахти №5. Площа ділянки за кадастровим номером 0721180900:02:000:0142 – 27 гектарів.

Разом із тим інвестор, який планує використовувати терикон для виробництва цементу, просив йому дати дозвіл на рекультивацію частини цієї ділянки, площею 16 гектарів.

Чи буде таке сусідство безпечним?

Місцеві ж мешканці обіцянкам не надто повірили і забили на сполох. Вони порушили закономірне питання: чи буде безпечно їм жити по сусідству з таким виробництвом. Зокрема, громадська активістка Марина Єлева розповіла: представник компанії «Сонарсен» під час сесії не зміг навести переконливих доказів того, що завод з виробництва цементу не буде шкідливим.

Чоловік, який представився власником, – Віктор Вікторович Сесюк презентував на сесії виробництво, дав нам документи, дав звернення Волинської ОДА до сільської ради, щоб пришвидшити процес передачі та прийняти рішення передачі земель у комунальну власність сільської ради… А закрита технологія «Сонарсену» із вологим подрібненням начебто має очистити териконову породу від радіоактивних елементів. Обіцяли виробництво без пилу, яким саме воно буде, – не розповіли, посилаючись на комерційну таємницю. Пан Сесюк сказав також, що у них вже є таке підприємство, але воно розташоване на окупованих територіях, назву не озвучив. Я цікавилась, що це за технологія, як називається підприємство, він все брався за телефон, мовляв, зараз я передзвоню і вам скажу, але так і не сказав

– зауважила вона

Марина Єлева додає: вона з однодумцями не проти ані інвестицій, ані нових робочих місць. Проте, вивчивши досвід міст, де працюють цементні заводи, стало відомо, що таке сусідство дуже шкідливе: пил від виробництва стоїть в межах 20-кілометрової зони. Відповідно, від такої діяльності страждатимуть люди, які мешкають не лише в Грибовиці, а й навколишніх селах. Тож, логічно, що вони хочуть побачити висновки екологів. Та таких висновків ніхто їм не надав.

Підтримав протест місцевих мешканців і народний депутат Ігор Гузь, який закликав депутатів Грибовицької сільської ради не приймати поспішних рішень.

Секретні технології, проект державної ваги і … космос

А рішення таки й справді проштовхували поспіхом. Планувалося, що під час останньої сесії Грибовицької сільської ради, призначеної на 15 жовтня, ТзОВ «Сонарсен» отримає 16 гектарів землі у розробку на 15 років. Нащо так поспішати? Все просто: після 25 жовтня Грибовицька сільська рада увійде до складу Нововолинської ОТГ, тож ця сесія була останньою.

На додачу на депутатів Грибовицької сільської ради почала тиснути ОДА. Мовляв, «адміністрація працює над вирішенням проблемних питань в економічній та соціальних сферах області», вона «зацікавлена у проєктах співпраці, що спрямовані на створення нових робочих місць та збільшення податкових надходжень до бюджетів всіх рівнів». А вигідне для області рішення блокують, сам проект під загрозою і так далі.

Крім того, в ОДА говорять про те, що ні про який цементний завод не йдеться, а на цій території мають бути побудовані «потужності з виробництва інноваційних дрібнодисперсних матеріалів з промислових відходів». Тобто з відходів, начебто, мають виробляти сировину для виробництва цементу, а не безпосередньо сам цемент. Та й слова «завод» в документах немає.

Тиснула ОДА не лише на сільраду. Наприклад, у листі до обласного управління Держгеокадастру від 2 вересня адміністрація просить, аби земельне питання було вирішене в максимально короткі терміни.

Зауважимо, що саме від оперативності вашої роботи залежить проєкт державної ваги та його подальше впровадження

– йдеться у листі за підписом голови ОДА Юрія Погуляйка

Своєю чергою, ТзОВ «Сонарсен» у зверненні до Грибовицької сільської ради переконує: сусідство з териконами і так шкідливе для місцевих мешканців, тому вони не забруднювати середовище йдуть, а рятувати місцеву екологію. А підприємство володіє «власною технологією безпилевого ультратонкого помолу даних відходів, на основі якого потім виготовляється високомарочний цемент». Передбачається для цього побудувати поза населеним пунктом екологічне капітальне або пересувне «підприємство не далі 500 м від самого терикону».

І насамкінець у зверненні на додачу до таких термінів як «інновації», «власні технології», йдеться, що їх «технічні спеціалісти працювали в космічному секторі».

Зрештою, такі гучні терміни мали б вплинути на місцевих депутатів, але на сесійному засіданні 15 жовтня це питання не розглянули: місцева активістка Марина Єлева та помічник народного депутата Борис Карпус домоглися, щоб питання виключили з порядку денного сесії.

Вони не можуть приїхати до людей і пояснити, чи цей завод буде сучасний чи він буде такий як ми бачимо в Миколаєві, де пилюка сідає на дерева і вони вже в серпні місяці стоять без листя, фотосинтез вже не відбувається. Я вважаю, що сьогодні громада і депутати сільради дослухалися до думки людей. Вони не мали навіть можливості ознайомитися із самим проектом рішення і ми запевняємо місцевих мешканців, що це питання без широкого громадського обговорення, без публічності, не буде повертатися на сесію уже Нововолинської громади

– переконує Борис Карпус

Кримінальне минуле «інвестора»

І поки у вирішенні цього питання сторони взяли тайм-аут, є час уважніше придивитися до диво-інвестора, який обіцяє перетворити терикони у оазу за допомогою космічних технологій.

Власником ТзОВ «Сонарсен» є ковельчанин Віктор Вікторович Сесюк. Він також є власником ТзОВ «Сонарсен Ай Ті».

41-річний підприємець з Ковеля має дуже цікаве минуле. У 2002 році його спіймали правоохоронці, як співучасника пограбування, під час якого був вбитий полковник міліції (див. публікацію у газеті «Волинь» під назвою «Кінець ковельської банди»).

Зокрема, у березні 2002 року троє молодиків у чорних масках увірвалися в квартиру ковельчан і, погрожуючи пістолетом, у жильців почали вимагати гроші. Саме в той час додому в свою квартиру, яка розташована двома поверхами вище, повертався старший слідчий з розслідування особливо тяжких злочинів, полковник міліції Федір Литвинюк. Він почув крики про допомогу і вирішив перевірити, що відбувається у сусідній квартирі. Коли той зайшов до помешкання і спробував завадити злочинцям, один з грабіжників вистрілив правоохоронцю в груди. Від отриманої вогнепальної рани він помер, а зловмисники втекли з місця злочину.

Згодом цих трьох чоловіків упіймали. Ними виявилися місцеві мешканці: 32-річний експедитор одного з місцевих підприємств, раніше засудженого на десять років позбавлення волі за тяжкі злочини Ростислав Мирончук (Кущ), 23-річний охоронець Ковельського ломбарду Віктор Мельник і майже на рік молодший від нього Віктор Сесюк, який ніде не працював. Як встановило слідство, стріляв у Федора Литвинюка Ростислав Мирончук. Його засудили до пожиттєвого ув’язнення. Віктор Мельник отримав 10 років позбавлення волі, а Віктор Сесюк – 8. Щоправда, співучасть у вбивстві їм не інкримінували.

Віктор Сесюк відбував покарання у Маневицькій колонії. Вийшов умовно-достроково в 2009 році. А у 2016 році він разом з приятелями побив бармена у місцевому барі: Сесюк наносив удари, а його товариші по чарці тримали потерпілого. Згодом провадження закрили, бо бармен відмовився від обвинувачення, а перед тим він виїхав з міста.

Сам Віктор Сесюк у коментарях журналістам переконує: це не його історія і кримінального минулого у нього немає. Проте, з власних джерел стало відомо, що повний збіг даних: ПІБ та дата народження і місце проживання – не випадковість, тому що це одна і та ж сама людина.

Стартап, алмази і літаки

Проте це не всі факти, які відомі про Віктора Сесюка. На своїй сторінці у фейсбуці він вказав, що працює СЕО в компанії Sonarsen.

Продукт цієї компанії – мобільний додаток, в якому можна не лише придбати певний продукт чи послугу, а й обрати сценарій його вручення. До прикладу, ви вирішили подарувати комусь квіти і вигадали, як саме їх вручити: наприклад, по дорозі на роботу під музичний супровід. Сценарій вигадує замовник, а реалізовує вже виконавець.

Опис цього стартапу є на краутфандинговій платформі https://startup.ua. Відомо, що розробники шукають кошти «для запуску платформи у Лос-Анджелесі», бо, мовляв, в Україні вже працюють і хочуть вийти на ринок США.

Контактною особою тут вказаний «начальник відділу продажів Віктор Сесюк». Про себе він пише, що має 6-річний досвід та виводив компанію «Сапфір Україна» на арабський ринок.

ТОВ «Сапфір Україна», до слова, зареєстроване в Луганську.

Мешканцям Грибовиці Віктор Сесюк розповідав, що підприємство, подібне до того, яке хочуть побудувати біля Грибовиці, працює на окупованих територіях, та згодом він вже коментував інакше: там, мовляв, немає конкретно їхнього підприємства, вони переймають лише технологію переробки промислових відходів від шахт.

В іншому варіанті про себе він пише, що вивів компанію по моносинтезу алмазів на світовий ринок.

На фотографіях в соцмережах Віктор Сесюк – у формі льотчика.

Є навіть й коротенький кліп, де він у формі йде від невеликого літака, щоправда потім він пише в коментарях, що це не його літак. Ймовірно, відео з літаком, фото у формі – це продумана містифікація. Людям, які займаються СЕО, просуванням і маркетингом оформити сторінки в соцмережах, відповідно до легенди, нескладно. Віктор Сесюк і сам пише на своїй сторінці, що бере участь у зйомках таких роликів.

У квітні цього року він проводив презентації свого проєкту і шукав людей, які хочуть вкласти в нього гроші. Так, на задньому плані одного з фото – слайд зі словами:

Почему вы должны вложить деньги в наш сервис? Мы создали новую мировую культуру в маркетинге. И теперь право задавать мировые тренды принадлежит украинцам

Інвестиційний прорив чи афера століття?

Повна секретність проекту, розмови про інноваційні технології та фахівців з космічного сектору, гучні слова про порятунок екології рідного краю теж можуть бути частиною стратегії, спрямованої на те, щоб пришвидшити процедуру оформлення документів. У маркетингу цей прийом називається «прогрівом» аудиторії. Бо крім слів у інвестора немає жодного висновку експертів, що виробництво буде безпечним. Ніяких обговорень з громадськістю теж ніхто не проводив.

Статутний капітал компанії «Сонарсен», яка планує принести мільйони доларів інвестицій на Іваничівщину, – 100 тисяч гривень, а основний вид діяльності – комп’ютерне програмування. Щоправда за торговою маркою Sonarsen закріплений величезний перелік товарів та послуг: від випробування нафтових свердловин до розблокування мобільних телефонів.

Зрештою з цим інвестором буде розбиратися вже влада новоствореної ОТГ після місцевих виборів, оскільки протиснути нашвидкуруч рішення все-таки не дозволили.

Але що може ховатися за гучними словами про надсучасні технології? Не виключено, що причина такого поспіху – земля. Бо ж з 27 гектарів під рекультивацію просили 16. Незатребуваними виявилися ще 11 га земель. Так, це стара територія шахти. Так, тут поруч терикони. А по сусідству, буквально за 100 метрів, – вже приватні обійстя. Уже за тиждень ця територія увійде до складу міської об’єднаної територіальної громади. А земля, хоч і після видобування вугілля, – це все-таки капітал.

Поділитися:

Пов'язані теми

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

X
X