Поштові шафи – зняті з балансу і відповідальності

Зовнішній вигляд говорить про те, що залізяки вже давно «вмерли». Але присутня тут поштова кореспонденція все-таки нагадує про вогник «життя» цих привидів з поштового минулого: зі скриньок виглядають рахунки комунальних платежів, частина з них валяється на землі (щоб була робота двірникам). Деякі скриньки перетворені на смітники – прояв «високої культури» нашого народу… То чому поштові шафи на вулицях Ковеля в такому страхітливому вигляді?

Що кажуть працівники «Укрпошти» в Ковелі?

Кажуть, що не мають права офіційно давати коментарі. Начальниця відділення поштового зв’язку «Укрпошти» Ковель-8 Філіпчук Лариса порадила звернутись з цим питанням до Волинської дирекції «Укрпошти».

Волинська дирекція «Укрпошти» ігнорує запити на публічну інформацію

2 листопада 2022 року був відправлений перший запит, 22 грудня 2022 року – повторно був відправлений ще один запит. Відповіді я не отримала. Дивною видається така поведінка поштового керівництва в Луцьку, адже питання в запиті прості і не потребують багато часу чи зусиль, щоб дати на них відповідь.

Відповідь на запит на отримання публічної інформації повинна надаватись за 5 днів, на звернення – 30 днів. Я не дочекалась відповіді і через два місяці після відправлення першого запиту… Проте, Волинська дирекція «Укрпошти» час від часу нагадує про своє існування – нещодавно керівник Волинського відділення Іван Люсак в шапці Діда Мороза позував для фото разом з керівництвом області на церемонії погашення новорічних марок.

Що каже влада Ковеля?

Каже, що не володіє інформацією щодо того, на чиєму балансі перебувають поштові ящики і перенаправляє запит на Волинську дирекцію «Укрпошти».

Що вдалось з’ясувати неофіційно?

• «Закон про поштовий зв’язок» був прийнятий у 2001 році і приблизно в той період поштові шафи були зняті з балансу «Укрпошти». Тобто, біля 20 років (!) поштові шафи на вулицях Ковеля є «нічийними»;
• Поштові шафи були зняті з балансу «Укрпошти» і передані… так нікому і не передані, вони просто «висять в повітрі!»;
• Листоноші мають та користуються ключами від поштових шаф, хоча самі шафи не належать «Укрпошті»;
• Працівники пошти посилаються на «Закон про поштовий зв’язок», в якому говориться, що листоноша вкладає кореспонденцію в ті ящики, які встановлюють самі мешканці будинку, ОСББ або ж забудовник при здачі новозбудованого будинку в експлуатацію;
• Листоноша залишає кореспонденцію в ящиках поштових шаф (якщо вони в нормальному стані). Якщо ящиків немає, або вони в поганому стані, тоді працівники доставляють по будинках.
• Листоноша зобов’язаний доставити кореспонденцію до особистої скриньки біля приватного будинку (наприклад, на воротах), достатньо лише попередити листоношу в усній формі про те, що за певною адресою є скринька, і що саме туди потрібно доставляти;
• Працівники пошти наголошують: якщо абонент не має поштової скриньки, то листоноша має право адресований абоненту лист запхати в щілину забору, дверей, або ж не доставити ніяк. Придбання, установка, утримання в належному стані поштових шаф і скриньок здійснюється власниками житлових (чи адміністративних) будинків. На практиці, підійде навіть звичайна пластикова пляшка, почеплена до забору: вона може вважатись місцем, куди листоноша має покласти рахунок про сплату комунальних платежів, газет, листів і т.д. Простими словами: чий будинок, той і забезпечує місце, куди доставити кореспонденцію;
• Можна взяти в оренду абонементну скриньку в будь-якому відділенні пошти (послуга коштує 36 гривень на місяць).
• Співробітники «Укрпошти» пригадують, що питання поштових шаф час від час виринало і відходило в забуття. Давно стояло питання про те, щоб їх прибрати з вулиць міста. Але віз і нині там…

Охочих взяти на себе відповідальність немає, тому залізні страшили залишаються на вулицях Ковеля. Справді, для чого організовувати демонтаж того, що саме може з плином часу впасти? Пропоную дочекатись падіння поштових шаф і з цього приводу «Укрпошта» нехай випустить марку на честь їх «рекордної і героїчної стійкості»…