Пирогов Микола Михайлович

Народився 28 березня 1875 року в Чернігові.

Онук російського медика й педагога Миколи Пирогова.

За фахом – медик. Після закінчення навчання був направлений у Ковель на початку 1900-х років.

Микола Пирогов заснував у місті жіночу гімназію. Начальницею навчального закладу стала його дружина Юлія.

Двічі обирався міським головою Ковеля за часів Російської імперії (1908-1915). Був надвірним радником – VII клас в Табелі про ранги, відповідав армійському чину підполковника. Офіційне звернення: «Ваше високоблагородіє».

У 1915-1919 жив у Києві, де заснував і був директором 4-ї української гімназії.

У 1918-1921 роках, будучи полковником, перебував в армії та відстоював незалежність України. З падінням УНР повернувся до Ковеля.

1922-1923 був послом до Польського сейму. Пізніше працював приватним лікарем.

Микола Пирогів та його дружина Юлія були у дружніх, а потім і родинних стосунках з родиною Дмитра і Марії Донцових. Донька Миколи і Юлії Таля (Наталія) Пирогова-Зибенко приятелювала з Марією Донцовою, Оленою Телігою, Наталею Лівицькою. Друга їхня донька, Оксана вийшла заміж за молодшого брата Марії Донцової, Володимира Бачинського.

Під час Другої світової війни за часів німецької окупації у 1941 році Микола Пирогов був призначений на посаду міського голови.

У 1944 році емігрував до Німеччини, а згодом – до Австралії разом з донькою Оксаною та її чоловіком Володимиром Бачинським, де і помер у 1961 році у віці 86 років.

У Ковелі є вулиця Миколи Пирогова.