Осіюк Володимир Костянтинович
Народився 20 лютого 1955 року у родині українських політв’язнів в «Мамському таборі» на Колимі в росії.
Школярем став у Комсомольську. Продовжував навчання у Ковелі. Після закінчення школи працював монтажником у будівельному управлінні № 536, звідки пішов до війська, де здобув спеціальність авіаційного механіка. Восени 1975 прийшов працювати на завод «Ковельсільмаш». Закінчив з відзнакою технікум, а пізніше – Луцький державний технічний університет. Тривалий час був заступником начальника цеху.
У серпні 1989 року заснував та очолив у Ковелі осередок Української Гельсінської Спілки, на чолі якої стояв багаторічний в’язень радянських таборів Левко Лук’яненко. А в лютому 1990 став одним із засновників Ковельської міськрайонної організації Народного Руху України за перебудову.
Разом із батьком, в’язнем сталінських концтаборів, та однодумцями 19 серпня 1990 року піднімав у Ковелі перший синьо-жовтий прапор та у 1997 – на бульварі Лесі Українки встановили символічний камінь, на якому було викарбувано напис, що саме тут постане пам’ятник «Борцям за волю України».
Під проводом Володимира Осіюка національно-патріотичні сили Ковеля домоглися повернення релігійній громаді міста Благовіщенської церкви.
У 1998 році В. Осіюка було обрано депутатом Ковельської міської ради.
До останніх своїх днів Володимир Осіюк був станичним Ковельської міської станиці братства вояків ОУН-УПА імені Клима Савура.
Помер 26 листопада 2019 року.
За активну громадську, просвітницьку діяльність, участь в національно-демократичному русі та патріотизм посмертно присвоєно звання “Почесний громадянин міста Ковеля (рішення Ковельської міської ради від 29.07.2021 № 10/14).
У Ковелі є вулиця Володимира Осіюка.