«Тримаймо стрій! Кожен на своєму фронті», – ковельська захисниця Наталія Грицюк

26.09.2023 о 10:50 · 4 хв читання

Військова з Ковеля Наталія Грицюк боронить Україну з 2016 року. Нині вона виконує завдання в Донецькій області. Але під час крайньої відпустки, коли Наталя відвідувала рідний Ковель, мені вдалось взяти інтерв’ю.

Зоряна: Наталю, знаю що ти – дуже різностороння особистість. До служби у війську працювала медичною сестрою, захоплювалась туризмом, займалась спортом, зокрема, Бойовим Гопаком. Освіту здобувала як в Україні (магістратура по менеджменту у туристичному бізнесі на базі Волинського інституту МАУП імені В’ячеслава Липинського), так і в Польщі (бакалавр по готельному бізнесу та туризму на базі Суспільно-природночного університету імені В. Поля у Любліні). Є прихильницею активного відпочинку, зокрема любиш походи в гори. Тобто, ти і світ бачила, і у різних сферах експериментувала, але як так вийшло, що ти стала військовою?

Наталя: Коли почалася війна у 2014 році, я повернулася в Україну, бо хотіла допомагати військовим. Спочатку волонтерила, а потім прийшла думка піти на службу.

Зоряна: З якими основними труднощами зустрічається жінка-військова? Тим більше, ти не десь глибоко в тилу, а близько до лінії фронту…

Наталя: З труднощами стикаються як чоловіки, так і жінки. Це і туга за домом і рідними, це відсутність відпочинку, неможливість у достатньому обсязі приділити час для хобі, для себе. Якщо і вирішуєш свої особисті питання, то похапцем. Бо розумієш, що побратими у цей час роблять твою роботу.

«Пам’ять народу – це не минуле, це і є теперішнє», – Наталія Грицюк

Зоряна: А що мотивує працювати попри втому, попри всі труднощі?

Наталя: Мотивує підтримка рідних, волонтерів, котрі за лічені дні можуть дістати все: від бандажів до автівок. Листівки від дітей, віра у перемогу і те, що ми стоїмо за праве діло. Військові зараз, як Нічна варта з романів Дж. Мартіна, захищають весь світ від Зла. Підтримка друзів теж надихає. Завжди, приїжджаючи додому, купаюсь у їх любові, підтримці. За що їм величезне спасибі.

До речі, крайня моя відпустка видалась дуже надихаючою: на запрошення методиста комунального закладу «Публічна бібліотека» Ковельської міської громади Ольги Бичковської та відомого майстра-вітражиста Віктора Бурчака я відвідала сакральні місця Волині. Село Стеблі, де за кошти жертводавиці Ольги Перепелиці побудована каплиця з небесної краси вітражами Віктора Бурчака, різьбленими Царськими вратами та Голгофою.

Також відвідала село Скулин, місце зародження УПА на Ковельщині. У селі проживає жива легенда – зв’язкова УПА Ганна Йонівна Зелена. Ганна Йонівна водила нас стежками своєї пам’яті, згадувала повстанську боротьбу, запеклий опір московським окупантам, заслання, знущання і поневіряння, які довелося пережити заради волі і свободи України. Записуючи її спогади, я зрозуміла, що пам’ять народу – це не минуле, це і є теперішнє. Бо саме пам’ять – це наше коріння, воно живить народ, дає силу на опір і здобуття чистого обрію для нашої Батьківщини.

А навчала нас пані Ганна відваги і свободи. Бо наскільки ми відважні, настільки вільна Україна. Упівці свого часу вибороли нам право ходити по вільній землі і називатися нацією. Прийшов і наш час підтвердити приналежність до української нації і повторити подвиг предків. Бо свобода – це українська гідність, а гідність – це лице нашої України. Віра Ганни Йонівни у перемогу надихає, її настанови підтримують мене у боротьбі. Многая вам літа, дорога пані Ганно, дай, Боже, вам дочекатися всіх наших волинських воїнів живими і з Перемогою!

*Військова Наталя Грицюк та зв’язкова УПА Ганна Зелена*

Зоряна: Що би ти могла сказати жителям Ковельщини? Адже, не секрет, чим далі від фронту, тим більше люди забувають про війну…

Наталя: Це справа совісті кожного. Під час відпустки я бачила багато людей, котрі і не переймаються війною. Але і бачила волонтерів, котрі активно працюють. Завжди у суспільстві був прошарок активних громадян та інертних. До якого прошарку належати – це вже вибір кожного з нас.

Добре, що є небайдужі люди і розуміють, що потрібно підтримувати боротьбу проти окупантів. Завдяки військовим, добровольцям, волонтерам фронт зараз на сході і півдні. І, дай, Боже, всім нам сили, здоров’я втримати опір і вигнали «русский мир» з нашої землі. Бажаю всім сили і натхнення. Слава нації!!!