У Ковелі запровадили правило «продуктового набору»
Хотілося б кілька слів пояснити про продуктовий набір людям, які опинилися у складних життєвих обставинах через війну. І які зараз, тимчасово перебуваючи у статусі внутрішньо переміщених осіб, вирішили лишитися в Ковелі.
У нашого міста від початку війни не було можливості надати всім у перші тижні безкоштовне житло, їжу та інші необхідні для життя речі.
Але ми шукали і продовжуємо шукати все необхідне. Тому що постраждалі – наші співвітчизники, і по-іншому ми не вміємо. Тому що важливо допомагати всім разом, поки державна машина відпрацьовує офіційні механізми підтримати переселенців матеріально.
Що ми робили і робимо? З власної ініціативи і бажання підіймаємо наші європейські міста-партнери, просимо допомогу в ковельчан, у бізнесу, в перевізників, які могли б нам доправити у Ковель благодійну допомогу. Створюємо нові комунікаційні ланцюжки, не прописані жодними нормативними процедурами. Не скаржимося, тому що розуміємо – наші зусилля неспівмірні з пережитими втратами наших переселенців.
І ми добровільно вирішуємо, що будемо не лише відправляти благодійну допомогу нашим постраждалим містам, звідки люди не змогли вибратися. Де розбомблені крамниці й склади. Але й підтримаємо тут, в нашому місті, тими продуктами, які нам передали наші європейські благодійники і назбирали звичайні мешканці громади. І, на жаль, центри, повні продуктів на перших порах, теж мають властивість закінчуватися. Запитів стає все більше.
Ковель – одне з небагатьох волинських міст, яке запровадило правило «продуктового набору» після реєстрації на місцях.
Просто тому, що це жест підтримки і добра воля.
Тож якщо ви ставите нам в докір, що ця допомога не відповідає вашим очікуванням — нам прикро це чути. Ми допомагаємо, чим можемо. З того, що маємо на цей момент.
Повторюю — з доброї волі.
З власної ініціативи.
Лишаймося людьми в цьому нелюдському випробуванні.
Тільки так і переможемо.
Біженці
Ігор Чайка
Ковельська міська рада
А це біженці докоряють “неповнотою” продуктових наборів, чи хто?
Дуже дипломатично сказано у дописі про очікування переселенців. Їм ,напевно, хочеться до переліку цих продуктів додати чорної або червоної ікри? Ми теж хочемо, але споживаємо те, що є і куплене за свої кревні, а не безоплатно.
І за такі харчі треба дякувати.
Ага захотіла дала захотіла не дала от власна ініціатива .Гуманітарна допомога везеться усім хто її потребує.Наголошую усім!А не на власний розсуд чи ініціативу .Багати допомоги й близько напевно не попадає до людей потребуючих.
Я сюди приїхала не з власної волі і не милостиню просити. Я жила і працювала. Війна відібрала у мене частину могожиття. І якщо ви говорите що з власної волі даєте нам продукти то не дорікайте нам куском хліба.
цікаво що було б, якби волиняни втікали у мелітополь, чи дорікали б їм, чи просто б ні**я не дали)
На два тижні дають консервовані сосиски, печиво, дві мівіни, 2 паштета, консерву супу, варення, гігієну (якщо попросиш)…от і все ….на двох з дитиною… потім говорите, що люди щоб вимагають….НІ .. хочемо нормально жити та працювати!!!!!!!!!!!
Всі жили і працювали. Всі зараз у складних умовах.Якщо є питання щодо гуманітарної допомоги продуктами переселенців, то це до влади, яка ймовірно не допрацьовує. Приклад- приватні склади Ярмольського і іже їх подільників. А це справа компетентних органів.