Єврейські гімназії «Тарбут» і «Герцлія» у Ковелі

Андрій Миронюк
04.05.2021 о 15:33 · 4 хв читання

До Другої світової війни національний склад ковельчан абсолютно відрізнявся від сьогодення. Ковельчанами у більшості своїй були євреї і поляки, менше українців і росіян.

Ще за часів правління Російської імперії у Ковелі поставало питання створення єврейської гімназії. Хоча декілька початкових єврейські шкіл в місті функціонувало (про них розповім іншим разом).

Згодом, Перша світова, «Громадянська», і Польсько-Радянська війна – ставали на заваді створення нового навчального закладу в Ковелі.

У 1919 році навіть було створено новий заклад і велика бібліотека. Але вони проіснували не довго через те, що з приходом червоної армії – школу закрили, а книги вилучили із бібліотеки.

Ідею навчального закладу вищої ланки вдалося реалізувати вже із встановленням у Ковелі влади Польської Республіки.

У 1921-1922 роках засновано єврейську гімназію «Тарбут». Будівля була збудована ще за Російської імперії і знаходилася при мосту через річку Турію. Якщо говорити мовою сьогодення, то можна сказати, що будівля знаходилася навпроти арки в парку імені Тараса Шевченка.

За часів польського Ковеля будівля належала пану Вербі і мала адресу: вулиця Варшавська, 29.

На першому поверсі знаходилися магазини, а на другому – єврейська гімназія. В першу зміну тут навчалися звичайні учні, а в другу, вже учні старшої ланки – гімназисти.

Спершу було лише три класи – перший, другий, третій. Першими учнями гімназії були діти, які закінчили початкову школу.

Перші роки були особливо складними для навчального закладу через дефіцит обладнання, столів, лавок, ілюстрацій, малюнків. Була нестача кваліфікованих вчителів. Але з роками ситуація покращувалася.

Також частину навчальної програми тут проходили учні гімназії «Герцлія».

Гімназія «Герцлія» розташовувалася у подвір’ї при сьогоднішній вулиці 1-го Грудня. Будівля була збудована у 1920-х роках і зберіглася до сьогодення.

Директором і організатором гімназії «Тарбут» був Ашер Франкфурт, який в свій час зміг здобути вищу освіту при усіх складнощах, що переслідували євреїв за царського правління. З інформації, яку мені вдалося знайти, склалося враження, що Франкфурт приймав участь у багатьох просвітницьких заходах і навчальних процесах для євреїв. Як згадує єврейська громада, Франкфурт ніколи не забував про своє бідне походження і завжди намагався допомогти неімущим студентам. Зменшував плату за навчання до мінімуму, а при великих труднощах міг взагалі звільнити від платні.

Популяція Ковеля зростала, просвітницька діяльність процвітала.

Згодом, на кінець 1930-х років, єврейська громада змогла збудувати повноцінну велику гімназію у Ковелі. Про її я розповім в окремій публікації.

Навчальні заклади функціонували до вересня 1939-го року. Вже із вступом Червоної армії заклади припинили просвітницьку діяльність.

У цій публікації я зібрав фотографії, на яких зображені вчителі та учні двох навчальних закладів.

Прошу звернути увагу, що імена і доля багатьох із них є ідентифікована і підписана! Якась кількість емігрувала, але більшість опізнали вбитими в гетто, або зниклими безвісті. Така ж доля спіткала директора гімназії Ашера Франкфурта. Він був убитий разом із сім’єю.

Будівля, де знаходилася гімназії «Тарбут» була знищена в ході Другої світової війни. А будівля гімназії «Герцлія» вціліла, але зазнала перебудови – був добудований третій поверх.

Редакція «Ковель media» може не поділяти думку блогерів або дописувачів. За зміст публікацій і їх достовірність відповідальність несуть автори.
Поділитися:

Пов'язані теми

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

X
X