Баба не хоче, а дід вже й не може. Або «танці з бубном» по-ковельськи

Саме так я б охарактеризував «бажання» влади відремонтувати містки-пірси вздовж місця масового відпочинку ковельчан і гостей міста – набережної водосховища.

В травні буде вже рік, як триває моє «листування» у вигляді депутатських звернень до міської влади з проханням не ганьбитися та, нарешті, відремонтувати ті нещасні містки.

Але, що не відповідь, то комедія.

Спершу, вони «проводять обстеження з визначенням доцільності ремонту», а тепер у них казначейство «не пропустить» такий вид робіт.

Особливо кумедно все це виглядає на фоні того, що комунальне підприємтво «Добробут» скаржиться на малу кількість роботи. Наче як, ледь вистачає на оплату заробітньої плати робітникам.

Проте, в той ж самий момент, владці ігнорують можливість для підприємства легально заробити. Казус? Більше того – дикість та безпардонність!

Саме це я охарактеризував би отим «баба не хоче». А що ж тоді «дід не може»?

У своїй відповіді керівник міста апелює тим, що ці об‘єкти (містки), підпадають в перелік малих архітектурних форм і саме через це їх ремонт провести неможливо.

Як мені вказали у відповіді на депутатське звернення, мовляв цей вид робіт є «витратами непріорітетного призначення» і через постанову Кабінету Міністрів України під номером 590 проведення ремонту є неможливим.

Після чого я ознайомився із даною постановою КМУ і зробив для себе висновок – все вони можуть! Оскільки, урядовий документ не містить заборони на проведення поточних ремонтів, більше того, дозволене придбання матеріалів, будівельних матеріалів, оплата послуг поточного ремонту і так далі.

Можете й самі все це перевірити у тій ж постанові КМУ №590 – стаття 19, пункт 2.

Особисто мені абсолютно незрозуміле таке палке небажання ковельської владної верхівки, нарешті, благоустроїти об’єкти, котрі нині несуть пряму загрозу життю та здоров’ю чималої кількості ковельчан. А саме молоді та дітей, які полюбляють проводити час над водою водосховища Турії.

Чи, можливо, зробити поточний ремонт містків вздовж берега є не цікавим високопосадовцям, які звикли маніпулювати багатомільйонними проєктами? Ось дорогу будувати вздовж берега по зеленій зоні, по людських городах – оце да! Вкотре можна з вигодою «освоїти» багатомільйонні бюджетні ресурси. А з кількох десятків дощок, який інтерес?

Я не вимагаю неможливого. Все, чого я прошу в інтересах виборців, це відремонтувати містки – абсолютно копійчане питання для понад пів мільярдного міського бюджету.

Але ж ні – потрібно влаштовувати «танці з бубном» та ще й так ганьбитися. Кілька десятків дощок…