Історія геральдики Ковеля

17.08.2022 17:21

З найдавніших, відомих нині, геральдичних символів міста Ковеля ми можемо зазначити герб часів XVII-XVIII століть.

У той період Ковель перебував у складі Речі Посполитої, що безпосередньо відбивалося на символіці тогочасного міста.

Тодішній герб Ковеля представляв з себе тло, нагадуюче форму щита із зображеним на ньому королівськім яблуком (пол. Jabłko królewskie), що уособлювало собою символ держави. А під ним – річка.

Більше того, навіть зберігся відтиск консульської печатки міста Ковеля, яка датується 1777 роком, та її гравюрована версія, але вже за 1782 рік, що в свою чергу дозволяє краще оцінити геральдику того часу.

На печатці ми можемо бачити коронований щит з державою (яблуко королівське), тільки вже не з прямим, а похилим хрестом, або як його ще називають – «Андріївським».

По периметру – напис латиною:

Sigillum consulare civitatis Covel

Це в перекладі:

Консульська печатка міста Ковель

Згодом, у 1795 році, настає Третій розподіл Речі Посполитої, в ході якого Ковель відходить до земель Російської імперії.

Вочевидь, з приходом нової державності зміна геральдики міста була питанням часу.

На одному з варіантів герба Ковеля, який датується 1840 роком, зображено розділений на дві частини щит: у верхній частині його – герб Волинської губернії, а внизу – символ держави та річка під ним. Проте, такий геральдичний варіант не був схвалений імператором.

Згодом, 20-го липня 1852 року, був затверджений новий варіант герба.

Це був щит, розділений на дві частини: зверху зображений герб Волинської губернії, а внизу – срібна підкова, опущена донизу, в оточенні трьох хрестів. Наверху щита була «городская корона», яка по суті своїй нагадувала середньовічний замок.

Хоча, на станом на 1852 рік, від Ковельського замку нічого не залишилося. Він був знищений під час великої пожежі, а його останню вежу було розібрано у 1805 році за наказом генерала, графа Сергія Каменського.

В цій версії герба ми вже помічаємо принципову зміну концепції геральдики міста.

Символ держави був замінений на підкову, яка уособлює собою міську легенду про коваля, в честь якого і було названо місто Ковель.

Хоч дану концептуальну заміну я б розцінював, як можливу спробу відійти від польсько-литовської геральдичної спадщини.

Відомо про ще один проєкт міського герба, який датується 1863 роком, проте він не був затверджений.

Вже після закінчення Першої світової війни та подальших визвольних воєн, після більше ніж 120-ти років Ковель знову опиняється в складі Польської Республіки.

Після чого знову відбулась зміна герба.

Ви можемо побачити, що затверджений у 1939 році герб уособлював собою «повернення до корнів», так як він зображав найдавнішу, відому печатку Ковеля.

Незабаром розпочинається Друга світова війна, а вже в 1944 році після довготривалих боїв, які знищили місто вщент, Ковель входить до складу земель СРСР.

24 січня 1980 року був затверджений новий герб міста.

У його верхній частині – силует тепловоза (місто залізничників як-не-як). Тепловоз вписаний в шестерню, яка переходить в колосок, що в свою чергу можна порівняти з серпом та молотом, тобто з радянську доктриною: символ влади трудящих, союз робітників та селян.

Хоча я зустрічав й таке тлумачення: тепловоз – символ першого підприємства міста – локомотивного депо, а шестерня з колосом – символ заводу «Ковельсільмаш».

Нижче зображена та ж сама підкова, яка ніяк не конфліктувала з радянською геральдикою, так як ковальство – це ремесло трудящих. А нижче міфічна дата – 1310.

За Радянського Союзу доволі серйозно розповсюдився міф про те, що перша писемна згадка про Ковель є саме 1310 рік. Хоча насправді ця дата належить не нашому Ковелю, а польському містечку Коваль (Kowal). На благо цю історичну кальку із «боями» викорінили місцеві краєзнавці.

А вже за часів Незалежної України, а саме 16 вересня 1993 року, був затверджений новий гебр, який існує і до нині.

Насамкінець я хотів би зазначити наступний філософський дискурс, про який взагалі ніхто неговорить, а можливо навіть ніхто і не усвідомлював до того. Якщо аналізувати геральдику Ковеля в розрізі історії, ми помітимо один беззаперечний факт: вся основа сьогоднішнього герба це – геральдичний концепт герба Ковеля часів Російської імперії.

Не берусь давати тієї чи іншої оцінки: чи це добре, чи погано. Це лише історичний факт. А от що справді було би цікаво побачити в межах власного історичного самоусвідомлення, так це відновлення основи найдавнішої печатки Ковеля.

Редакція «Ковель media» може не поділяти думку блогерів або дописувачів. За зміст публікацій і їх достовірність відповідальність несуть автори.
Поділитися:

Коментарі

  1. Останній герб це все, що залишилося від Ковеля після правління О.Кіндера.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.