Фелікс Шнарбаховський – могила, якої немає

03.06.2021 20:17

На сьогоднішній день лише одиниці ковельчан знають, хто такий Фелікс Шнарбаховський (Feliks Sznarbachowski). Хоча, безперечно, за часів Речі Посполитої це був найвидатніший священник міста Ковеля, якого поважали усі мешканці міста, навіть не зважаючи на різне віросповідання.

За часів нацистської влади майже усіх ковельчан єврейського походження було убито, а вже із укоріненням радянської влади містян польського походження вивезли під час операції «Вісла». У місті залишилась лише та невелика частка прошарку русинів (українці, росіяни, білоруси).

Таким чином, «місцева пам’ять» була втрачена.

Тому я хочу забрати пил із сторінок цієї історії і розповісти про таку видатну для Ковеля людину, як Фелікс Шнарбаховський.

Народився він 29 травня 1876 року в Бровках, що на Київщині. Закінчив гімназію в самому Києві, а духовну семінарію – в Житомирі.

Функції вікарія (заступник єпископа) виконував в Чечелніку та Бершаджє, після чого був пастором в Шаравці на Подолу, Житомирі, Брахілові, Бердичеві, Отиці, Володимирі-Волинському і вже згодом в Ковелі.

Його називали одним із найпопулярніших священників на Кресах (так називалась східна територія Польщі до Другої світової війни) – інфулат Фелікс Шнарбаховский.

Всюди працював і відрізнявся невичерпною ініціативою та потужним наставленням, як пастора, так і патріота.

Шнарбаховський будував і відновлював старі костьоли. Ним був створений притулок для священників у Житомирі.

Він підтримує і пробуджує дух народний серед поляків Кресових, за часів правління Російської Імперії. За що був запроторений за грати царською владою. А вже із відновленням Польської Республіки був «Орденом Відродження Польщі».

У 1920 році священник виїхав до Америки, де займався громадським життям із польською еміграцією. А вже згодом повернувся до Польщі, де був направлений до Ковеля. Тут він починає будувати найбільший храм у Луцькій дієцезії, який ми можемо знати як костел святого Станіслава.

Шнарбаховський допомагав всім людям незалежно від їхньої національності та віросповідання. За цю щирість і відкритість був авторитетним не лише серед католиків, а й серед євреїв і православних парафіян.

Більша частина будівництва костелу святого Станіслава лишилася позаду, але Шнарбаховський не дожив до його повного завершення і помер 10 серпня 1931 року. 12 серпня відбулися похорони священника, які стали проявом великої поваги і співчуття від усієї Волині.

Щоб провести ксьондза в останній шлях, зібралось біля 30 тисяч осіб (населення Ковеля на 1939 рік – приблизно 32 тисячі). На провід прийшли містяни і мешканці з різних куточків Ковельського повіту.

У відспівуванні брали участь 50 священників на чолі з єпископом Шелонжкем. До могили принесли понад двісті вінків з різних костелів та капличок по всій Волині.

Після смерті священника вулицю, на якій він проживав у Ковелі, було названо на його честь. Втім, вулицю Шнарбаховського (Sznarbachowskiego) радянська влада перейменувала на Карла Маркса, але ця назва проіснувала до 31 жовтня 1991 року. Відтоді ця вулиця – Вітовського.

Фелікс Шнарбаховський був похований при костелі святого Станіслава, на території сьогоднішнього стадіону «Верес» (колишній «Сільмаш»).

Я спершу скептично ставився до цифри в 30 тисяч осіб на похоронах священника. Але в ході вивчення історії Ковеля неодноразово знаходив спогади місцевих жителів, які згадували Шнарбаховського як людину, яка об’єднувала громаду, незалежно від віросповідання.

У пам’яті єврейської громади міста Ковеля неодноразово згадується, що усі євреї прийшли провести священника католика в останню дорогу.

На 1939 рік лише євреїв у Ковелі було 18 тисяч, а якщо ще врахувати кількість католиків і православних із міста і околиць, то можна погодитися, що цифра в 30 тисяч цілком ймовірна.

Як згадує уродженець Ковеля, єврей Фрідман:

У 1920-х роках євреї та поляки жили злагоджено. У Ковелі був один прелат Фелікс Шнарбаховський, який збудував гарну церкву. Він був другом євреїв і засуджував погане ставлення з висоти своєї амвони. Коли прелат помер, майже всі євреї супроводжували його в останню дорогу. Я також був на цьому похороні

Але ця історія не закінчується на похоронах священника.

Під час запеклих боїв за Ковель у 1944 році, а саме вранці 6-го липня – костел був підірваний ущент. (Мою думку про те, хто і за яких умов це зробив, ви можете знайти у спільноті Kowel.Vintage).

Гаряча фаза фронту залишила Ковель, місто почали розбирати із руїн. Також розбиралися уламки костелу святого Станіслава, на території якого знаходилася могила Фелікса Шнарбаховського.

Мені вдалося дізнатися, що під час будівництва стадіону «Сільмаш» цю могилу було зруйновано. Чи залишилися останки священника у землі біля знищеного війною його костелу, чи будівельники за вказівкою комуністичної влади вивезли їх в інше місце – невідомо. Пролити світло на цю печальну сторінку історії нашого міста міг би колишній керівник «зеленого» господарства, але у довірливій розмові з одним ковельським краєзнавцем він навідріз відмовився розповісти деталі руйнування могили. Так і забрав цей «секрет» із собою у засвіти.

І навряд чи ми колись дізнаємося про те, де останки інфулата Фелікса Шнарбаховського, але незалежно від того, ми маємо пам’ятати імена людей, які об’єднували таку багатонаціональну і багатокультурну громаду Ковеля у ХХ столітті.

Вам може бути цікаво
Редакція «Ковель media» може не поділяти думку блогерів або дописувачів. За зміст публікацій і їх достовірність відповідальність несуть автори.
Поділитися:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.