Як у Ковелі споруджували пам’ятник Шевченку

13.09.2020 10:35

В одному з номерів газе­ти «Вісті Ковельщини» я прочитав про те, що моло­дий підпри­ємець з Ковеля серед літа висадив поруч з пам’ятником Та­расу Шев­ченку у Ковелі рідкісні де­рева.

Нещодавно радіо «Луцьк» повідомило про те, що гро­мадська організація особли­вих людей проводить акцію щодо занесення пам’ятника Тарасові Шевченку у Ковелі до Книги Рекордів України.

Мушу повідомити, що для мене ці факти особливо важливі як з нагоди 15-річчя спорудження пам’ятника, так і особистої причетності до тих хороших подій.

У 1992 році Ковельська міська рада прийняла рішення про розбудову «Парку-музею архітектури та побуту Полісся» на обох берегах річки Турії. Була виділена земельна ділянка площею 17,5 га.

Як керівник даного проекту, я звернувся до відомого етнографа Архипа Данилюка, і він розробив концепцію забудови території парку. Тоді й виникла думка на правому березі поставити пам’ятник Кобзарю.

У березні 1994 р. з нагоди 190-річчя Т. Шевченка із Ковеля до Канева була делегована група зацікавлених осіб, щоб набратися духу Шевченкового на його могилі і на Чернечій горі. Очолював добірне товариство Пилип Турчин.

Розуміючи складність і дороговартісність всіляких конкурсів, я одноосібно звернувся до скульп­торів з Рівного – Петра Подольця, Володимира Савчука, Володимира Шолудька. Із усіх пропозицій було обрано ескіз «Шевченко – пророк» Володимира Шолудька.

За кошти, зібрані на по­жертви гро­мадян фондом, який очолював Ігор Пащук (тоді довірена особа Народного де­путата України Андрія Мостиського), скульптор при­ступив до виготовлення метрової моде­лі пам’ятника.

Тонна гіпсу, необхідна для роботи, була перевезена мною особисто із міста Миколаєва Львівської області до Ковеля, а з Ковеля – до Рівного на потребу зодчих.

Згодом виготовлену «метрівку» із Рівного до Львова на художню раду Львівської скульптурно-керамічної фабрики перевезли автомобілем ПТМ «Ковельтепло».

Врахувавши зауваження худож­ньої ради, Володимир Шолудько з помічниками взялися виготовляти модель пам’ятника на повен зріст з глини.

Гроші згодом закінчилися, влада у місті періодично змінювалась, і роботи зупинилися. Були навіть наміри розвалити глиняну модель.

Лише у 2004–2005-х роках після Помаранчевої революції за сприяння народного депутата України Бориса Загреви, лідера УНП Волині, Ковельська міська рада отримала цільове фінансування із Державного бюджету на споруд­ження пам’ятника Тарасу Шевченку у Ковелі.

Дуже було б добре, якби про ті події поділились своїми спогадами керівники міста Ковеля й активісти саме того часу. Важливо знати правду про минуле.

Іван СИДОРУК,
Заслужений працівник культури України.
(Газета «Вісті Ковельщини»)

Вам може бути цікаво
Поділитися:

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.