Міська влада «засекретила» дані про комунальне майно

1 311 (тисячу триста одинадцять) об’єктів нерухомого майна Ковельської міської ради «засекречені»!

1 231 (тисячу двісті тридцять одна) земельну ділянку і 80 (вісімдесят) приміщень інформацію про які старанно приховують чиновники Ковеля.

Інформація не відноситься до публічної, оскільки містить конфіденційну та службову інформацію, не становить суспільний інтерес, адже стосується окремого об’єкта чи юридичної особи, а частина застосовується одноразово й після реалізації вичерпує свою дію

– йдеться у відповіді секретаря Ковельської міської ради Віри Федосюк на мій лист

Чи цікаво Вам, Ковельчани, дізнатися що це за 1 231 (тисячу двісті тридцять одну) земельну діляноку і 80 (вісімдесят) приміщень власником, яких, як об’єктів комунальної власності, є Ковельська міська рада? Хто, як, коли розпоряджається таким майном і чи ефективно?

Якщо так, то ставте лайки або «+» і всі разом покажемо «Владній гідрі» що таке інформація становить суспільний інтерес.

ЦЕ – СЕКРЕТНО! Така позиція чиновників мерії Ковеля щодо намагань Ковельчан дізнатися інформацію про їхнє ж майно є дещо дивною і кумедною.

Я, депутат Володимир Косцьов’ят, скерував лист з проханням надати інформацію по кожному об’єкту комунальної власності, адже, погодьтеся, це важливо для кожного з нас, щоб оцінити господарність чи бездіяльності місцевої влади.

Олег Киндер відмовився відповідати, хоча мої питання були адресовані саме йому.

Кращі уми «Білого дому» не могли розібратися з моїм листом, не здивуюся, якщо й адвокатську контору Василя Ковальчука та й інших юристів долучали, щоб вирішити це надто «складне» завдання. Зупинилися на тому, що мій лист можна вважати депутатським зверненням і секретар Ковельської міської ради Віра Федосюк взялась писати відповідь від імені шанованого товариства місцевих чиновників.

Поважні службовці мерії Ковеля розбирали текст мого листа по словах і реченнях. Певне, таке обґрунтування з вимогою надати інформацію щодо майна громади з детальним переліком бачать і читають вперше в житті. Диву не було меж, певне. Бачиш-но, осмілився «запхати носа» куди не треба! Довго чиновники Ковеля не могли визначитися, чи я звернувся до них, як людина, чи як громадянин, чи як депутат. Гадали і, все ж таки, вирішили, сприймати, як депутата. Кращим юридичним умам Ковельської міської ради й гадки не прийде, що є загальні норми закону й права, а є й спеціальні. Що системи права органічно поєднує в цілісну і логічну ієрархію норм, які взаємопов’язані і доповнюють один одного.

Більше того, чиновники повчали мене, депутата Косцьов’ята Володимира, як правильно писати депутатські звернення і учительським тоном вказують, що, на їх думку, метою мої депутатських звернень має бути вирішення питань, що зачіпають інтересів виборців, а не збирання інформації про окремих суб’єктів чи юридичних осіб в тому числі конфіденційної.

Про статтю 34 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, в Ковельській міській раді не чули. Там вказано, що якби не хотілося Кіндеру чи пані Федосюк і їхній команді, однак кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір. Є й відповідне роз’яснення та офіційне тлумачення положення частини другої статті 34 в Рішенні Конституційного Суду № 2-рп/2012 від 20.01.2012.

Кажуть в народі: «На злодії й шапка горить». Ще не надали інформацію мені, депутату Косцьов’яту, щодо комунального майна, а чиновники Ковеля уже пишуть:

…закріплене право депутата місцевої ради вимагати усунення порушення законності, однак саме звернення не містить такої вимоги, а з тексту звернення її ідентифікувати не можливо

Чому ж інформацію про майно громади Ковеля у мерії так старанно «засекретили»? Відповіді поки що нема.

Ба більше того, чиновники Ковельської міської ради письмово мені, депутату Косцьов’яту Володимиру пригрожують, що я: «…не вправі розголошувати відомостей, що становлять державну та іншу таємницю… інших відомостей з питань, що розглядаються на закритих засіданнях ради чи її органів і не підлягають за їх рішенням розголошенню, та відомостей, які стосуються таємниці особистого життя депутата місцевої ради або виборця». Все зрозуміло та що мала на увазі Віра Іванівна, коли вимагала не розголошувати «таємниці особистого життя депутата місцевої ради» – не зовсім зрозуміло.

До цього віднестися можна тільки з гумором і пожартувати! Бо виглядає, що якийсь режимно-секретний об’єкт той «Білий» дім в Ковелі. Там не мер Олег Кіндер і виконком Ковельської міської ради знаходиться, а центральне розвідувальне управління, чи головне управління розвідки, а може й центральний апарат якоїсь служби безпеки марсіан. Головне їх завдання зробити так, щоб Ковельчани ніколи не дізналися про майно, яким вони є власниками і володіють! Бо то інфікована інформація і загрожує безпеці і стабільній «таємній» роботі чиновників.

Посилання міської ради Ковеля, що така інформація є конфіденційною та службовою є безпідставним. Згідно ст. 21 Закону України «Про інформацію», інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.

Нагадаю, що згідно цієї статті, до інформації з обмеженим доступом не можуть бути віднесені такі відомості про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб.

Службовою інформацією є інформація, що міститься в документах суб’єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов’язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень, а також інформація зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

Закон України «Про доступ до публічної інформації» зобов’язав, зокрема, органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інших суб’єктів, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов’язковими для виконання, надавати та оприлюднювати інформацію, відображену та задокументовану будь-якими засобами і на будь-яких носіях, що була отримана або створена ними в процесі виконання своїх владних повноважень та обов’язків.

Згідно ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

Отже, відмовивши мені у наданні інформації щодо комунального майна чиновники мерії Ковеля вчергове вчинили перешкоджання моїй діяльності за що передбачена кримінальна відповідальність, згідно ст. 351 Кримінального кодексу України. Про це буде скерована заява до місцевого відділення поліції.

Разом з тим, розглядаю можливість в адміністративному судовому порядку витребувати інформацію про комунальне майно, яке так старанно приховують мер Ковеля Кіндер Олег і вся його «команда».

Боріться й поборете! Ковельчани, все буде добре!


Вам може бути цікаво

Знову в якісь владні «шахери-махери» втручаюся

У Ковелі медичне об’єднання очолив давній друг мера

Працівника ЗМІ не пропустили в Ковельську міську раду

І знову бездіяльність комунальних служб міста

Редакція «Ковель media» може не поділяти думку блогерів або дописувачів. За зміст публікацій і їх достовірність відповідальність несуть автори.
Поділитися:

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.