На війні віддав життя за Україну ковельчанин Сергій Кашуба
7 травня загинув ковельчанин, воїн Кашуба Сергій Дмитрович, 1976 року народження.
Про це сьогодні повідомив міський голова Ігор Чайка.
За його словами, Сергій Кашуба з перших днів війни – 25 лютого 2022 року, поповнив ряди Сил територіальної оборони. Він був із тих, хто прагнув якнайшвидше потрапити туди, «на нуль». Вважав, що треба бути там, де гаряче. Відчував, що його вміння – золоті руки, навички інженера і досвід управління людьми стануть в нагоді…
Ми ще будемо говорити про Сергія Кашубу, згадувати й писати, коли він повернеться додому. На жаль, «на щиті». Наразі очікуємо на нашого Героя, солдата, снайпера 2 категорії відділення снайперів роти вогневої підтримки військової частини A7063, який загинув на сході 7 травня 2023 року.
Про дату зустрічі та чин похорону повідомлять згодом.
Співчуття рідним – дружині Олені, братові Олександру. Всім, хто знав, любив та залишить світлий образ дорогої людини в серці назавжди. Слава Україні! Героям Слава!
– пише Ігор Чайка
А7063
Війна
Збройні сили
Ігор Чайка
росія
Смерть
Територіальна оборона
Який красавчик… Війна забирає найкращих, а непотріб залишається… Які очі у цього хлопця, їх забути неможливо. Сльози на очах у мене, хоча він мені не знайомий… Співчуття рідним…Невимовний біль…
“Непотріб залишається” – це Ви про решту чоловіків, які воюють, але ще живі? Чи про тих, хто не на війні?
Пані Ларисо, думайте, що пишете.
кінь без підаль,це дибіл.
Ой, задалась мама синочка, Щоб приїхав у рідні краї. Там, у війську синочок і
дочка Двоє діточок рідних її. Та нема… Не прийшла та година. Не розчавлений ворог у прах. Б’ється з ворогом вся Україна Майорить знамено на вітрах Вчора вранці, у рідний куточок, Вість прийшла через добрих людей, Принесла Листоноша листочок, довгожданий від рідних дітей. —Рідна ненько, тебе не забудем Ми ніколи в своєму житті. Прийде час і до тебе пи будем… Та… принесли сина… На щиті… Обірвалося серце у мами, Почорніли поля і гаї… —Що ж ви робите, звіри, із нами??? Гинуть діточок и рідні мої! І коли вже прийде та година, Що погасне вогонь у кострах?.. Б’ється з ворогом вся Україна… Майорить знамено на вітрах…
Я вибачаюсь за неточності “такі, як “задалась мама синочка. Читати—заждалась. “Принесли синка”.
Це виправляє не анонім, а автор.