Національна комісія передумала і рекомендує перейменувати у Ковельському районі не 11, а лише 4 села

06.07.2023 о 10:35 · 3 хв читання

Національна комісія зі стандартів державної мови 30 червня внесла зміни до свого попереднього рішення щодо перейменування назв населених пунктів на Волині, які не відповідають стандартам державної мови.

Відповідний додаток зі змінами опублікували на офіційному сайті, – повідомляє Суспільне.

Які зміни внесли?

Згідно з рішенням, яке опублікувала Нацкомісія зі стандартів державної мови 22 червня на Волині пропонували перейменувати 19 населених пунктів, з них 11 – у Ковельському районі. Нині ж список скоротився до чотирьох сіл, які й були у попередньому списку.

Зокрема, йдеться про зміни назву сіл саме Ковельського району:

  • Смоляри-Світязькі на Смолярі-Світязькі,
  • Рогові Смоляри на Рогові Смолярі,
  • Столинські Смоляри на Столинські Смолярі,
  • Підгородне на Підгороднє.

З переліку для рекомендованого перейменування зникли села Ковельського та інших районів Волинської області: Зоря, Шахтарське, Пархоменкове, Партизанське, Уляники, Красностав, Сапогове, Самари-Оріхові, Самари, Краснилівка, Красноволя, Краснодуб’я, Красний Бір.

Що кажуть про рішення Нацкомісії історики

Попереднє рішення Нацкомісії про перейменування 19 населених пунктів на Волині викликало обговорення серед громадськості.

Зокрема, історикиня Олена Бірюліна висловилася на своїй сторінці у Фейсбуці.

Б’ю в набат – звертаю увагу на акт профанації, запропонований нашими чиновниками. Вони (Нацкомісія – ред.) збираються перейменувати понад десять волинських сіл з давніми назвами, бо ці назви примарились їм як ідеологічні!

– зазначає вона

Історикиня та краєзнавиця наводить приклади, що Красностав – це історична назва села, яка фіксується від початку XVI століття; Сапогове, Самари, Самари-Оріхові, Краснилівка, Красноволя, Краснодуб’я, Красноволі – всі назви історичні, перші писемні нотації назв у XV-XVI століттях. Уляники – історична назва «Гуляники» – імовірне спрощення, або все та сама профанація.

Як пояснюють запропоновані зміни філологи

Зі слів філологині Галини Тур, граматичні зміни, які пропонує Нацкомісія з дотримання стандартів державної мови, рекомендуючи перейменувати населені пункти Смоляри на Смолярі керуються правилом української мови про те, що іменники чоловічого роду з суфіксами -ар, -яр при відмінюванні мають закінчення «і». Наприклад: лікарі, вівчарі.

Щодо рекомендації з перейменування села Підгородне на Підгороднє, то тут спрацьовує граматична словозміна, адже це похідне слово від «городній», в українській мові слова «городний» немає

– каже Галина Тур

Отже, – говорить філологиня, – «городнє», а не «городне» і Підгороднє, а не Підгородне.

Села, названі в честь енкаведистів

Національна комісія не бачить потреби в перейменуванні трьох населених пунктів на Волині, які названі в честь енкаведистів, котрі служили в підрозділах головного управління прикордонних військ НКВС СРСР. Від цього обурився у соцмережі депутат Верховної Ради України Ігор Гузь:

  • село Петрове (Поромівська громада Володимирського району), перейменоване радянською владою у 1958 році на честь політрука-енкаведиста В. Петрова (історична назва Цуцнів);
  • село Старовойтове (Рівненська громада Ковельського району), перейменоване у 1968 році на честь енкаведиста П. Старовойтова (історична назва Вовчий Перевіз);
  • село Пархоменкове (Устилузька громада Володимирського району), перейменоване у 1958 році на честь енкаведиста І. Пархоменка (історична назва Видранка).

Не дамо совєтській чумі затьмарити українську ідентичність та власну історичну топоніміку

– зазначає нардеп
Поділитися:

Пов'язані теми

Коментарі

Показати коментарі (1)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

X
X