Національна комісія рекомендує перейменувати у Ковельському районі 11 сіл

Національна комісія зі стандартів державної мови рекомендує змінити понад 1,4 тис. назв сіл, селищ і міст України, у тому числі 11 сіл у Ковельському районі.

Про це йдеться в рішенні Нацкомісії за №230 від 22 червня 2023 року.

Рішення містить 24 додатки, де надано рекомендації окремо по кожній області.

На виконання закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» Національна комісія зі стандартів державної мови створила робочу групу, до складу якої увійшли фахівці-філологи та історики вищої освіти з усіх регіонів України

– йдеться в повідомленні відомства

Зазначають, що на підставі пропозицій членів робочої групи Нацкомісія визначила перелік назв сіл, селищ і міст, які потребують зміни через невідповідність орфографічним, граматичним і словотворчим нормам української мови або містять у назві ідеологеми, пов’язані з російською імперською політикою в Україні.

Над переліком сіл, селищ, міст, назви яких не відповідають стандартам державної мови, та рекомендації щодо приведення назв таких сіл, селищ, міст у відповідність до стандартів державної мови у Волинській області працювала начальник відділу стандартів державної мови та забезпечення оцінювання рівня володіння державною мовою Юлія Шевцова.

У нижченаведених таблицях вказується код Державного класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою України.

І. Назви сіл Ковельського району, які не відповідають правописним, словотвірним та словозмінним нормам української мови

№ з/п	Код (четвертий рівень)	Назва села	Рекомендації щодо зміни назви
1	UA07060450290022206	Смоляри-Світязькі	Смолярі-Світязькі
2	UA07060330140064019	Рогові Смоляри	Рогові Смолярі
3	UA07060330170080128	Столинські Смоляри	Столинські Смолярі
4	UA07060270120016033	Підгородне	Підгороднє

ІІ. Назва села Ковельського району, яка не відповідають лексичним нормам української мови, зокрема стосуються російської імперської політики (російської колоніальної політики)

№ з/п	Код (четвертий рівень)	Назва села
1	UA07060070170096731	Партизанське

Рекомендація Нацкомісії щодо назви села: запропонувати нову назву в установленому законодавством порядку.

ІІІ. Назви сіл Ковельського району, які можуть не відповідати лексичним нормам української мови, зокрема стосуватися російської імперської політики (російської колоніальної політики)

№ з/п	Код (четвертий рівень)	Назва села
1	UA07060350150097199	Самари-Оріхові
2	UA07060350010086789	Самари
3	UA07060130070096321	Красноволя
4	UA07060250040032553	Краснодуб’я
5	UA07060270090072610	Красноволя
6	UA07060450120047686	Красний Бір

Рекомендації Нацкомісії щодо всіх назва сіл: обґрунтувати доцільність збереження поточної назви або запропонувати нову назву в установленому законодавством порядку.

Директор Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства та історик Віталій Скальський вважає, що поява такого списку в принципі є позитивною, не зважаючи на те, що він достатньо скандальний і так жваво обговорюється.

У списку сіл, які рекомендовані до перейменування включили Пархоменкове (Володимирський район), але Віталія Скальського обурила відсутність ще двох, які названі на честь енкаведистів – сіл Петрове (Володимирський район) та Старовойтове (Ковельський район).

Я розумію, що філолог не запідозрив нічого антиукраїнського в назвах цих сіл. Вони відповідають всім правилам української мови, але історик може сказати, що ці села названі за радянської влади та на честь енкаведистів, які загинули під час Другої світової війни. І вочевидь ці села мають перейменувати. Яку саме назву цим селам надати: чи повернутися до старих історичних, чи придумати нову відповідну сучасності, це вже справа мешканців, краєзнавців та місцевої влади, тощо.

А щодо «красних» сіл, воно напевно правдиво, що колись ці села називали від слова «краса», але давайте покладімо руку на серце, як часто ми сьогодні вживаємо слово «красний» на позначення гарного. Це швидше буде сприйматися як якийсь русизм. Але такі назви здебільшого не містять ідеологічних моментів, вони можуть цілком залишатися. Вони автентичні, тут проблеми я не бачу

– додав Віталій Скальський

Щодо перейменування цих трьох населених пунктів, які названі в честь енкаведистів, які служили в підрозділах головного управління прикордонних військ НКВС СРСР, висловився у соцмережі депутат Верховної Ради України Ігор Гузь.

• село Петрове (Поромівська громада), перейменоване радянською владою у 1958 році на честь політрука-енкаведиста В. Петрова (історична назва Цуцнів);
• село Старовойтове (Рівненська громада), перейменоване у 1968 році на честь енкаведиста П. Старовойтова (історична назва Вовчий Перевіз);
• село Пархоменкове (Устилузька громада), перейменоване у 1958 році на честь енкаведиста І. Пархоменка (історична назва Видранка).

Не дамо совєтській чумі затьмарити українську ідентичність та власну історичну топоніміку

– зазначає нардеп

Завідувачка Музею історії Луцького братства, відділу Волинського краєзнавчого музею та дослідниця Олена Бірюліна звернула увагу на 10 з 19 власних назв сіл на Волині, на які Комісія вказує, що вони «не відповідають правописним, словотвірним та словозмінним нормам української мови».

Як таке може відбуватися, якщо в цих десяти випадках йдеться про історичні назви (ойконіми)? Село Красностав – Комісія пропонує «запропонувати нову назву в установленому законодавством порядку». Село тепер Володимирського району – назва історична; ойконім фіксується у XVI столітті. Волинські села Сапогове, Самари, Самари-Оріхові, Краснилівка, Красноволя (три), Краснодуб’я – Комісія пропонує «обґрунтувати доцільність збереження поточної назви або запропонувати нову назву в установленому законодавством порядку». Всі ці назви історичні, перші писемні згадки цих ойконімів припадають на XV – XVI століття. Допускаю, що, наприклад, назву села Сапогове, яке в історичних джерелах зафіксоване як «Сапогов», потрібно змінити на Сапогів. Проте Комісія чомусь не пропонує конкретні усім зрозумілі зміни. Самари-Оріхові – старий ойконім. Що в цьому випадку пропонує Комісія? Самарі-Оріхові, чи Самари-Горіхові!? Незрозуміла позиція. Усі старі ойконіми з компонентою Красн- є історично зумовленими, і не потребують змін. Уляники – «запропонувати нову назву в установленому законодавством порядку». Історична назва села – Гуляльники, Гуляники. Тут можливо повернутись до історичної назви, або залишити теперішню

– розповіла Олена Бірюліна