Нова єврейська гімназія «Тарбут» у Ковелі

Безперечно, найбільший свій розвиток місто Ковель зазнало за часів правління Польської Республіки, пік якого припав на 1930-ті роки.
Місто окультурювалося та доволі стрімко розросталося. Проводилися нові будівництва, у тому ж числі і в напрямку освіти.
Звісно, що у такому переважно польсько-єврейському місті, яким був Ковель до знищення євреїв нацистами та вивезення поляків радянською владою – тут вже існували єврейські навчальні заклади.

Попередньо, в рамках проєкту Kowel.Vintage я вже розповідав про єврейські гімназії «Тарбут» та «Герцлія», але цього разу хотів би розповісти вам про ще одну єврейську гімназію – нову гімназію «Тарбут» (івр. תַרְבּוּת «культура»).
Як ми можемо бачити на старих світлинах, розміщувалась вона відразу біля творіння видатного архітектора Олександра Вербицького – будівлі, яку сьогодні усі знають, як «Ковельчанку» на вулиці Театральній.

Будівництво єврейської гімназії розпочалося в 1934-му році.
Як ми можемо бачити на світлинах, наріжний камінь був покладений 29 червня 1934 року.
אבן השתייה – наріжний камінь (основа) – скеля на Храмовій горі, над якою розташовувався Святеє Святих Єрусалимського храму. Вважається наріжним каменем світобудови, оскільки саме з нього Господь почав Створення світу. Єврейська традиція також розглядає його як місце духовного єднання Неба і Землі

Сама будівля представляє з себе доволі цікаву та нетипову архітектуру в стилі модернізму.
Це була триповерхова будівля з високим дахом. Особливо цікаво виглядають виступи на третьому поверсі – свого роду балкони, які утворювали з себе повноцінні тераси.

Гімназію добудували у 1938 році на пожертви місцевої єврейської громади та ковельчан-емігрантів.
Як стверджують єврейські історичні джерела, в будівлі розмістилися 22 зали та навчальні кімнати.
Кількість учнів у гімназії від п’ятого до восьмого (дев’ятого -дванадцятого) коливалася від 200-250 учнів в рік.

Випускникам вручали свідоцтво на івриті та офіційні польські атестати, які дозволяли випускникам поступати до університетів Польщі та за її межами – Техніона в Хайфі та Єврейського університету в Єрусалимі.
Протягом усіх років діяльності гімназії її директором був Ашер Франкфурт, завдяки якому ще раніше було засновано декілька гімназій у Ковелі.

На жаль, на сьогоднішній день у мене немає інформації, що згодом знаходилося в цій будівлі, так як, очевидно, що під час Другої світової війни та подальшого знищення єврейського населення – гімназія не функціонувала.

Проте, впевнено можна сказати, що гімназія була знищення під час бойових подій, так як на аерофотознімку початку 1944 року будівля існувала.
Педагогічний колектив гімназії: Шимон Файнштейн, Люсія Ходоров, Дж. Палді, Йосеф Авреч, д-р Авраам Дорчин, пані Піп, адв. Нетанали-Ротман, Ю. Ізраелевський, Л. Хазан, д-р Реувен Бен-Шем, д-р Іда Зойгель-Фішер, д-р Ю. Корпус, пані Б. Кошер-Ерліх, дж. Рейчел, Майкл Грубер, Хадасса Шпрунг, С. Рубінштейн, у. Гінзбург, у. Ковальський, Мордехай Леєр, Моше Розенфельд, пані М. Хагар, Девід Ерліх, Аарон Пайнс, місіс Зінгер-Бріль, П. Шехтер, у. Кляйнберг.


Більше про







Коментарі
Залишити відповідь

Кошарук і Кіндер все продали, що тільки можна… Ці Бютівці на туалет в парку Шевченка і гривні не дали… Бізнесмени барижні…
Так вони ж не євреї
На що похожi сьогоднi цi будiвлi..Згадую рокiв 30-40….Сьогоднi не мае сенсу говорити..
Відбудували аптеку і стадіон Локомотив. А для чого і кого Нема людей. У нас в підїзді жило десь 45 чол- зараз 18. Нема рбочих місць. Занепад.
Я не антісеміт.але аби ви про украінців так дбали як про евреів деколи думаю а якби ті приколісти вибрали єфіопа президентом щоб робили ті міронюки