Ковель, залізнична амбулаторія

14.09.2021 о 17:57 · 3 хв читання

Будівля знаходилася фактично по середині сьогоднішнього проїзду поблизу автостанції у місті Ковелі.

Була спроєктована за проєктом відомого архітектора Олександра Вербицького, у притаманному для нього стилі – модерн.

Також Олександр Вербицький проєктував у Ковелі залізничний вокзал і будівлю жіночої гімназії – на сьогоднішній день ковельчани знають її як «Ковельчанку» на вулиці Театральній.

Саме «Ковельчанка» є гарним прикладом будівлі, яку можна було б прирівняти із будівлею амбулаторії, так як саме по ній дуже добре проглядається почерк автора.

Відразу звертає увагу формфактор більшості вікон і одна із стін будівлі (стіна із плавним заворотом) – вони ідентичні, як в будівлі «Ковельчанки».

У матеріалах публікації також закріплені креслення будівлі яку, на жаль, ми не можемо спостерігати сьогодні.

Назва проєкту: «Проектъ дежурной пассажирскихъ кондукторовъ на станции Ковель».

Справді унікальна річ, яка дозволяє повноцінно оцінити будівлю з усіх сторін.

Також на документі є дані, коли саме він був затверджений – 1909 рік.

Звідси можна припустити, що будівля амбулаторії та колишньої гімназії були ровесниками.

Так як будинок жіночої гімназії Юлії Пирогової («Ковельчанка») був зведений у 1909-1910-х роках.

Звісно, на що неможливо не звернути увагу, так це на Привокзальну площу, де і знаходилася ця будівля. Усі фотографії датуються 1915-1918 роками, і лише одна світлина із написом польською мовою – 1920-ті роки.

Прикро спостерігати, що більше сотні років тому, за часів Першої світової війни – площа у місті виглядала в рази естетичніше, ніж сьогодні, бо в наші дні – це просто жах.

Не кажу про те, що за 1930-х років, за часів Польської Республіки, площа була повністю розбудована і окультурена.

А ще в матеріалах публікації я закріпив аерофотознімки за 1939 і 1944 роки. Для того, щоб ви добре орієнтувалися, де саме розміщувалася ця будівля.

На аерофотознімку за 1944 рік можна добре бачити, що вокзал Вербицького був вщент розбитий, на відміну від будівлі амбулаторії.

Судячи по тіні, яка лягає від будинку, можна зробити висновок, що задня стіна обвалилася, хоча будівля пережила бойові дії.

Мені незрозуміло, для чого радянське керівництво вирішило його зруйнувати.

Варто зазначити, що подібна ситуація була із будівлею «Ковельчанки», де також був обвал однієї із стін, але тим не менше – будівля залишилася й до сьогодні. Не кажу про будівлю, в якій зараз знаходиться школа №8 – тодішня будівля чоловічої гімназії була зруйнована вщент за радянського наступу у 1944 році, але тим не менше із 2-х окремих споруд, які раніше утворювали одну суцільну будівлю – було зроблено дві окремі будівлі. Тому аргумент знесення цілої будівлі через обвал однієї стіни – важко зрозуміти.