Партійна зустріч у Музеї
Минули вибори до місцевих рад, які відбулися за відкритими партійними списками. Короновірус брав своє, поваливши в ліжко декількох кандидатів в депутати, які брали участь у минулих жовтневих виборах. Але, набравши сил, партійці, вже необтяжені виборами, вирішили зустрітись, підбити підсумки виборчої компанії. Виграли чи програли?
А зустріч свою Ковельська міська організація політичної партії «Свобода», за пропозицією її очільника Вадима Ткачука, вже і як народного обранця до Ковельської міської ради, вирішили провести не в тісному офісі партії або в барі, як деякі переможці виборчих гонок, а в музеї-садибі Самійла Підгірського 18.12.2020 р. На що я, директор музею, погодився.
Гарно прибраний стіл зі старовинними скатертинами та раритетними тарелями на столах зустрів гостей. Тарелі порожні, а виставили, щоб відвідувачі відчули час епохи, в яку вони умовно потрапили – кінець ХІХ – до середини ХХ століття. Саме в цей час жив, працював та проводив безкомпромісну боротьбу за створення Самостійної Соборної Української Держави Самійло Підгірський (1988–1945).
До півгодини я розповідав про історичні події, в яких опинився головний герой, його роль в Українській революції, у становленні Української Державності, першого і другого зриву Нації за свою свободу. Найбільше виникло розмов щодо ворожнечі між Бандерівцями та Мельниківцями, адже Самійло Підгірський був Мельниківець, і, за непідтвердженими даними, особисто був знайомий з Андрієм Мельником.
Я, як екскурсовод, виходячи з тієї інформації, якою володію, зумів чітко роз’яснити, що вагомих причин не було, існували амбіції. Головне те, що було ні в якому разі не повинно мати місце в сучасному періоді незавершеної збройної та інтелектуальної боротьби за Україну.
Надалі партійці обговори хід виборів, признали їх такими, що не досягли бажаної мети, що за кращого проведення передвиборчої компанії могли б досягнути кращих результатів.
Далі про своє тригодинне засідання (в конструктивному діалозі, без горілки і, відповідно, закуски) напишуть самі однопартійці. Свою таку затяжну легку непримусову розмову за виразом найбільшого оратора зборів, «Що то, мабуть, вплинула аура, яку несуть в собі музейні предмети, перебування в атмосфері 100-літньої давнини, тут якось затишно і комфортно, відчуття розслабленості та відповідальності».
ВО Свобода
Коментарі