Що не так з Турією? Як людина губить річку на Ковельщині

Зоряна Бодялова
12.02.2026 в 11:33 · 8 хв читання
Фото: Наталія Грицюк

Річка Турія в межах Ковельської громади – це вода поруч із домом: для відпочинку, побутових потреб і просто нормального відчуття «в місті є річка». В якому стані ця водойма, наскільки там безпечно рибалити чи купатися?

Державне водне агентство перевіряє якість води у річці в пункті Бахів. Цей пункт моніторингу розташований в 114 км від гирла річки, там, де Турія впадає у Прип’ять (неподалік с. Щитинь Камінь-Каширського району).

Щоб розтлумачити дані Держводагентства, авторка звернулась до фахівця – Михайла Микицея, еколога, інженера геолога-гідрогеолога, провідного хіміка сектору хроматографічних випробувань Лабораторії моніторингу вод Західного регіону Дністровського басейнового управління водних ресурсів.

Помірна тенденція до відхилення

У 2024 році значення біологічних показників масиву поверхневих вод річки помірно відхиляються від значень, характерних для вод у природній екосистемі.

Екологічний стан річки – загалом задовільний, але є значні відхилення від біологічних, хімічних і фізико-хімічних показників. Це – результат людського втручання в природу.

Як наслідок, влітку може посилюватись цвітіння планктону, впливати на стан та чисельність риби, – пояснює Михайло Микицей.

Які показники перевищені

У 2024 році у воді за групою фізико-хімічних показників моніторинг показав підвищені концентрації: хімічного споживання кисню (своєрідна оцінка рівня забрудненості водойми), амонійного азоту, нітритного азоту.

Аналізуючи показники, варто пам’ятати, що є кілька типів нормативів, залежно від цілей водокористування.

Хімічне споживання кисню вказує на те, скільки кисню потрібно, щоб окислити всі забруднювачі, які є у воді. Чим нижчий показник, тим мода чистіша. Тобто, якщо ХСК високе, це свідчить про те, що живим істотам його бракує. В таких ситуаціях може вода може неприємно пахнути чи «цвісти», а риба – загинути.

ПоказникВиміряний результатНорма
Хімічне споживання кисню (ХСК)41,1 мг О₂/дм³Гігієнічні нормативи (Наказ МОЗ №721): до 15 мг O₂/дм³ – для пиття, використання в побуті і господарстві;
до 30 мг O₂/дм³ – для рекреації в межах населеного пункту. Рибогосподарські нормативи (Наказ Мінагро №471): до 50 мг O₂/дм³ для природних прісних водойм

Отже, як бачимо, за рівнем хімічного споживання кисню вода в Турії непридатна ні для пиття чи господарсько-побутового використання, ні для рекреації. Бо показники не відповідають гігієнічним нормативам. Але норма бачимо ХСК для цілей рибного господарства – не перевищена.

Амонійний азот утворюється під час розкладання органічних речовин. Може вказувати на органічне забруднення, до прикладу, побутовими чи промисловими стічними водами добривами, продуктами розкладання органіки (рослинного чи тваринного походження.

ПоказникВиміряний результатНорма
Амонійний азот (NH₄–N)0,98 мг N/дм³Гігієнічні нормативи (МОЗ №721, Дод.2): • ГДК — 2,0 мг N/дм³
Рибогосподарські (Мінагро №471): • 0,5–1,0 мг N/дм³ (граничним застосовується 0,5)
Амоній-іони (NH₄⁺) (перерахунок)1,26 мг/дм³ Рибогосподарські (ГДК/ОБРВ, 1990): • 0,5 мг/дм³

Амонійного азоту (NH₄–N) виявили 0,98 мг N/дм³. ГДК за гігієнічними нормативами не перевищена (2,0 мг на дм³), а от з рибогосподарські – удвічі. Тобто, це може призводити до захворювання риб.

Нормативи для водних об’єктів, які використовуються для водного господарства становлять 0,5-1,0 мг N/дм³. Виміряне значення фактично наближається до нормативної межі, це вказує на високі можливі ризики перевищення нормативів з часом. Найчастіше на практиці використовують саме нижню межу як граничну, тобто 0,5 мг N/дм³.

Крім того, цей показник можна перерахувати на амоній іони. Тобто, 0,98 мг/дм³ NH₄–N (азоту амонійного), відповідає 1,26 мг/дм³ NH₄⁺ (амоній іонів). Це показує, що амоній іони в перерахунку через амонійний азот перевищують рибогосподарський норматив майже вдвічі.

Загалом концентрація амонійного азоту підвищена і це може мати вплив на іхтіофауну

– резюмує експерт

Тобто, якщо за показником хімічного споживання кисню вода у річці придатна для рибного господарства, то рівень амонійного азоту показує, що риба у такій воді почувається зле.

Нітритний азот

ПоказникВиміряний результатНорма
Нітритний азот (NO₂–N)0,114 мг N/дм³Норма не встановлюється безпосередньо – застосовується перерахунок на NO₂⁻
Нітрит-іони (NO₂⁻) (перерахунок)0,37 мг/дм³ (0,114 × 46 / 14)Гігієнічні нормативи (МОЗ №721, Дод.2): • 3,3 мг/дм³ Рибогосподарські (ГДК/ОБРВ, 1990): • 0,08 мг/дм³

Нітритного азоту (NO₂–N) виявили 0,114 мг N/дм³.

Його підвищений вміст означає, що у воду потрапляють свіжі забруднення, пов’язані з діяльністю людини (побутові та сільськогосподарські стоки). Це також вказує на те, що амоній у воді не встигає повністю окислюватися до нітратів, зокрема через нестачу кисню або надмірне органічне навантаження.

Норму визначають, перераховуючи нітрит-іони: 0,114 мг/дм³ нітритного азоту відповідає 0,37 мг/дм³ нітрит іонів.

Гігієнічних нормативів якості води для питних, господарсько-побутових та інших потреб населення не перевищує (норма становить 3,3 мг/дм³).

А от рибогосподарський норматив перевищений у 4,63 рази (норма 0,08 мг/дм³).

Риби значно чутливіші до нітритів, ніж людина, поглинають їх з води через зябра. Це викликає порушення газообміну, пригнічення росту та репродуктивних функцій риб. Та й на інші водні організми теж впливає

– пояснює Микицей

Миш’як

ПоказникВиміряний результатНорма
Миш’як (арсен)4,34 мкг/дм³4,3 мкг/дм³

Про наявність токсичного забруднення свідчить і миш’як (4,34 мкг/дм³). Цей важкий метал може потрапляти до річки як природнім шяхом (з ґрунтів, сланців та гірських порід), так і через людську діяльність (промислові стоки, змиви із сільськогосподарських полів, побутові відходи).

Виміряна концентрація трохи перевищує норматив, що свідчить про потенційний хронічний вплив на водну екосистему: порушення обміну речовин, росту і розмноження риб та безхребетних. Окрім цього, він поступово накопичується в харчових ланцюгах.

Миш’як може мати хронічний негативний вплив на водні організми та сприяти накопиченню в трофічних ланцюгах.

Водночас моніторингом у 2024 році не виявлено так званих пріоритетних забруднюючих речовин, до яких належать окремі пестициди, фармацевтичні препарати, поліароматичні вуглеводні, леткі органічні сполуки, деякі важкі метали. Перелік цих речовин затверджений наказом Міндовкілля і є обов’язковим для визначення категорії хімічного стану масиву поверхневих вод.

2025: підвищений вміст важких металів

За 2025 рік Держводагентство надало менше даних моніторингу, як за 2024 рік. Даних по описаних вище показниках немає. Є лише дані про органічні мікрозабруднювачі та важкі метали. Органічні сполуки – у невисоких концентраціях і не перевищують встановлених екологічних нормативів, зокрема:

  • бензол (0,130 мкг/дм³);
  • тербутрин (0,002 мкг/дм³);
  • трихлорметан / хлороформ (1,62 мкг/дм³);
  • флуорантен (0,001-0,004 мкг/дм³);
  • хлорпірифос (0,001-0,002 мкг/дм³).

Їх наявність свідчить про наслідки діяльності людини. В річку потрапляють сільськогосподарські змиви, транспортні викиди і побутові стоки. Однак зафіксовані рівні не становлять безпосередньої загрози для річкової екосистеми.

Водночас виявлено, що у річці перевищено вміст важких металів: хрому, кадмію, нікелю.

Важкі метали потрапляють у річкову воду як із природних джерел (розмивання металовмісних ґрунтів і гірських порід, підземні води), так і антропогенних (промислові та побутові стоки, сільськогосподарські змиви, стоки під час опадів з дорожнього покриття в містах та приміських зонах, а також з територій промислових підприємств).

До слова, найбільш небезпечними важкими металами у водних екосистемах є кадмій, миш’як (арсен), ртуть, свинець, хром, нікель, мідь та цинк.

Хром

Хрому (Cr) виявили – 0,002-0,006 мг/дм³. Його рибогосподарські норми – 0,001 мг/дм³, а гігієнічні – 0,05 мг/дм³. Тобто рибогосподарський норматив перевищений у 2-6 разів.

ПоказникВиміряний результатНорма
Хром загальний (Cr)0,002-0,006 мг/дм³Рибогосподарські (ГДК/ОБРВ, 1990): • 0,001 мг/дм³
Гігієнічні (МОЗ №721): • 0,05 мг/дм³

Така картина говорить про ризик для риб та водних організмів, які можуть накопичувати в тканинах цей токсичний елемент, втрачати свої життєві функції.

Для людини – ризик як такий відсутній, хоча це умовно, бо, наприклад, при споживанні риби з річки яка могла накопичити значну кількість цього елементу, може бути отруєння. Також можуть виникати шкірні захворювання, – вважає пан Михайло.

Кадмій

Кадмію (Cd) виявили 1,6 мкг/дм³. Цей токсичний метал є пріоритетним забруднювачем згідно переліку до Водної Рамкової Директиви і для нього застосовується особлива категорія нормативів, які залежать від жорсткості води у водному об’єкті. Жорсткість води в р. Турія відповідає 4 класу, тому норма для кадмію – 0,9 мг/дм³.

Тобто маємо перевищення екологічного нормативу у 1,8 разів.

ПоказникВиміряний результатНорма
Кадмій (Cd)1,6 мкг/дм³ЕНЯмакс (ВРД, Наказ №5, клас жорсткості IV): • 0,9 мкг/дм³

Нікель

Найбільше відхилення зафіксували у ще одного пріоритетного забруднювача – нікелю (концентрації в межах 10,7-170,6 мкг/дм³). Такий діапазон концентрацій свідчить, що максимальний екологічний норматив перевищений приблизно у 5 разів (норма 34 мкг/дм³), а середньорічний – у десятки разів (норма 4 мкг/дм³);

ПоказникВиміряний результатНорма
Нікель (Ni)10,7-170,6 мкг/дм³ (діапазон значень)ЕНЯмакс (ВРД): • 34 мкг/дм³ ЕНЯ середньорічний: • 4 мкг/дм³

На рівень кадмію та нікелю впливає антропогенний вплив людини: скиди стічних вод, сільськогосподарські добрива, автомобільні викиди та промислові відходи.

Загалом отримані дані свідчать, що вода у річці Турія не підходить ні для пиття, ні для використання у побуті чи господарстві, ні для рекреакції. Рибалити можна, але їсти рибу з цієї річки небезпечно через підвищений вміст важких металів у воді.

Як покращити стан річки?

Потрібна бодай часткова реконструкція очисних споруд комунального підприємства «Ковельводоканал», – вказують у Держводагентстві.

І такі роботи плануються. Загальна вартість робіт становитиме 1 741 000 євро, з яких 90% фінансування буде надано у вигляді гранту від програми NEFCO «Зелене відновлення для України» (Норвегія), а решту 10% співфінансуватимуть із міського бюджету. Таку інформацію у відповіді на запит надав виконавчий комітет Ковельської міської ради у грудні 2025 року, посилаючись на НЕФКО.

Уточнюють, що терміни виконання робіт залежатимуть від фінансування, яке планували відкрити на початку 2026 року, а роботи завершити у 2030 році.

Загальний висновок про стан річки (за даними 2024-2025 років)

Дані моніторингу в пункті Бахів показують, що у 2024 році річка за біологічними ознаками виглядає «задовільно», але водночас має проблеми з хімічними та фізико-хімічними показниками: зафіксовані підвищені ХСК, амонійний і нітритний азот, а також виявлено миш’як. Ключова проблема річки: підвищений вміст важких металів у воді.

У 2025 році для публікації вдалось отримати даних менше і за цією «урізаною» картиною видно ключову проблему – важкі метали. Органічні мікрозабруднювачі присутні, але в низьких концентраціях і без перевищення нормативів.

Як забруднення впливає на вигляд річки? У воді бурхливо розмножуються водорості (вода «цвіте»), стає каламутною. Відповідно, водиться менше різновидів риб, та й загалом риба у такій воді почувається погано і може загинути.

Публікація підготовлена в межах навчального курсу «Клімат і вода: навички аналізу даних для журналістів» від команди Texty.org.ua за підтримки Journalismfund Europe.

Редакція «Ковель media» може не поділяти думку блогерів або дописувачів. За зміст публікацій і їх достовірність відповідальність несуть автори.

Поділитися

Більше про

Коментарі

Показати коментарі (30)
  1. поки “тоталітарний режим” не вирив водосховище, то і річка була як річка. І підвали в будинках не затоплювало

    1. Так при тоталітарному режимі і проблем з річкою не було. Була риба, люди купались.

      1. Захисникам тоталітарних режимім зауважу: пише:

        Не варто дуже ностальгувати за тоталітарним режимом. До чого призвела їх меліорація? А зараз, виявляється, це шкідливо. Але амбіції СиРиСиРИ переважали над турботою про природу

          1. Жіночко, для початку прочитайте хоч одну працю, яку написав Бандера, а тоді судіть

      2. А хто вирив нікому не потрібне водосховище і тим самим знищив річку? Не строїтєлі коммунізьма часом?

    2. На момент проектування і копання водосховища в Ковелі мешкало у два рази менше населення ніж зараз. Отож і антропогенний вплив був менший.

      1. При чому тут кількість населення? Раніше в річці купалось набагато більше людей. Проблема у водосховищі, яке “сховало” воду від річки, сповільнило течію, від якого річка обміліла і загнилась.

  2. Річка була чиста,чиста. Водились раки, ондатри. Зимою рубали лід для зберігання морозива (продавалось воно в бочках обкладених льодом), смачне,смачне. Ніякого цвітіння водоростей, дно було піщане, вода прозора,що видно було рослинність і маленьку рибу. Зараз підприємства ніякі не працюють. Хто нищить річку? Оцей молоденький еколог, він навіть не знає,яка це була річка. Зараз тече брудна, вонюча канава посеред міста і нікому до неї немає діла.

    1. А де численні скарги, якими ковельчани мали завалити міський відділ екології? До речі, очолює той відділ не якийсь там молодий експерт, а вельми поважного віку чоловік 😉

    2. Нищить річку стояча вода. Правильно було б розібрати дамбу чи хоча б підняти шлюз навічно і дати річці створити собі русло. Водосховище, викопане для потреб заводу сільмаш при совку в теперішні часи і в майбутньому не актуальне.

      1. Нищать річку мешканці, які не мають централізованого водовідведення і свої нечистоти з приватних будівель зливають в сторону річки…

  3. Почистіть старе руслоо туріі(яке в народі наивають ррічка вонючка) біля сш номер 7 (проложіть труби,єробіть повноцінний хід води по іхнім пправжнім артеріям ,та буде вам щастя!

  4. А той поважний чоловік сліпий і не бачить,що у нас робиться з річкою? Чи він просто досиджує на посаді до пенсії? Хто-хто, а він повинен точно знати, що робити і як реагувати.

    1. Я не розумію, як так, працювати у відділі екології і не хотіти щось суттєве зробити для міста? Щоб в Турії можна було всім купатись і не їхати далеко. Це ж наше здоров’я, відновлення. Ніщо так не лікує, як чиста природа. Щоб вода в крані була питна нормальна, а не купувати для кави й борщу бутильовану. Це все залежить від якості води в річці.

  5. Взагалі-то історична, юридична, міжнародна назва річки не Турія, а Тур’я. Це я Вам як ковельчанин кажу. Немає і ніколи не було такої річки як Турія…

    1. Я теж ковельчанка і зазвичай містяни кажуть саме “Турія”. Та й Держводагенство в своїх документах вживає слово “Турія”.

  6. Яка різниця турія чи тур,я, дискусія не про назву, а про те, що річку потрібно рятувати,якщо ще не пізно. У першу чергу почати з себе і не загаджувати береги усіляким непотрібом. Це ж не інопланетяни прилітають і смітять. Які господарі, така і річка. Бидлоття. Воно йде по вулиці, п,є каву і навіть той стаканчик не викине в смітник, а просто під стіну будинку викидає. Які батьки, такі і діти, так виховують.

    1. Щоб врятувати Турію, треба засипати нікому не потрібне водосховище, знести дамбу і відновити русло. Інакше замість річки так і буде болото – символ загниваючого коммунізьма.

  7. з усією повагою до авторки. чому містка рада нп закриє цю постійну суперечку щодо зливів

  8. В місті ніколи не було хазяіна. Мери вибрані блатнимі приходять тіки для наживи… А труба в парку Шевченка зливае нечістоти вже скоро 70 років. А через 100метрів дітячий пляж…

  9. Всі проблеми , що купа хитросраких виливає свої стічні води в лівньовку , а звідти вода тече в річку практично без очистки . При совку 90+% ковельчан зливали свої нечистоти в централізовану каналізацію . А зараз набудували кілька тисяч приватних будинків .

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

X
X