Що не так з Турією? Як людина губить річку на Ковельщині

Річка Турія в межах Ковельської громади – це вода поруч із домом: для відпочинку, побутових потреб і просто нормального відчуття «в місті є річка». В якому стані ця водойма, наскільки там безпечно рибалити чи купатися?
Державне водне агентство перевіряє якість води у річці в пункті Бахів. Цей пункт моніторингу розташований в 114 км від гирла річки, там, де Турія впадає у Прип’ять (неподалік с. Щитинь Камінь-Каширського району).
Щоб розтлумачити дані Держводагентства, авторка звернулась до фахівця – Михайла Микицея, еколога, інженера геолога-гідрогеолога, провідного хіміка сектору хроматографічних випробувань Лабораторії моніторингу вод Західного регіону Дністровського басейнового управління водних ресурсів.
Помірна тенденція до відхилення
У 2024 році значення біологічних показників масиву поверхневих вод річки помірно відхиляються від значень, характерних для вод у природній екосистемі.


Екологічний стан річки – загалом задовільний, але є значні відхилення від біологічних, хімічних і фізико-хімічних показників. Це – результат людського втручання в природу.
Як наслідок, влітку може посилюватись цвітіння планктону, впливати на стан та чисельність риби, – пояснює Михайло Микицей.
Які показники перевищені
У 2024 році у воді за групою фізико-хімічних показників моніторинг показав підвищені концентрації: хімічного споживання кисню (своєрідна оцінка рівня забрудненості водойми), амонійного азоту, нітритного азоту.
Аналізуючи показники, варто пам’ятати, що є кілька типів нормативів, залежно від цілей водокористування.
Хімічне споживання кисню вказує на те, скільки кисню потрібно, щоб окислити всі забруднювачі, які є у воді. Чим нижчий показник, тим мода чистіша. Тобто, якщо ХСК високе, це свідчить про те, що живим істотам його бракує. В таких ситуаціях може вода може неприємно пахнути чи «цвісти», а риба – загинути.
| Показник | Виміряний результат | Норма |
| Хімічне споживання кисню (ХСК) | 41,1 мг О₂/дм³ | Гігієнічні нормативи (Наказ МОЗ №721): до 15 мг O₂/дм³ – для пиття, використання в побуті і господарстві; до 30 мг O₂/дм³ – для рекреації в межах населеного пункту. Рибогосподарські нормативи (Наказ Мінагро №471): до 50 мг O₂/дм³ для природних прісних водойм |
Отже, як бачимо, за рівнем хімічного споживання кисню вода в Турії непридатна ні для пиття чи господарсько-побутового використання, ні для рекреації. Бо показники не відповідають гігієнічним нормативам. Але норма бачимо ХСК для цілей рибного господарства – не перевищена.
Амонійний азот утворюється під час розкладання органічних речовин. Може вказувати на органічне забруднення, до прикладу, побутовими чи промисловими стічними водами добривами, продуктами розкладання органіки (рослинного чи тваринного походження.
| Показник | Виміряний результат | Норма |
| Амонійний азот (NH₄–N) | 0,98 мг N/дм³ | Гігієнічні нормативи (МОЗ №721, Дод.2): • ГДК — 2,0 мг N/дм³ Рибогосподарські (Мінагро №471): • 0,5–1,0 мг N/дм³ (граничним застосовується 0,5) |
| Амоній-іони (NH₄⁺) (перерахунок) | 1,26 мг/дм³ | Рибогосподарські (ГДК/ОБРВ, 1990): • 0,5 мг/дм³ |
Амонійного азоту (NH₄–N) виявили 0,98 мг N/дм³. ГДК за гігієнічними нормативами не перевищена (2,0 мг на дм³), а от з рибогосподарські – удвічі. Тобто, це може призводити до захворювання риб.
Нормативи для водних об’єктів, які використовуються для водного господарства становлять 0,5-1,0 мг N/дм³. Виміряне значення фактично наближається до нормативної межі, це вказує на високі можливі ризики перевищення нормативів з часом. Найчастіше на практиці використовують саме нижню межу як граничну, тобто 0,5 мг N/дм³.
Крім того, цей показник можна перерахувати на амоній іони. Тобто, 0,98 мг/дм³ NH₄–N (азоту амонійного), відповідає 1,26 мг/дм³ NH₄⁺ (амоній іонів). Це показує, що амоній іони в перерахунку через амонійний азот перевищують рибогосподарський норматив майже вдвічі.
Загалом концентрація амонійного азоту підвищена і це може мати вплив на іхтіофауну
– резюмує експерт
Тобто, якщо за показником хімічного споживання кисню вода у річці придатна для рибного господарства, то рівень амонійного азоту показує, що риба у такій воді почувається зле.
Нітритний азот
| Показник | Виміряний результат | Норма |
| Нітритний азот (NO₂–N) | 0,114 мг N/дм³ | Норма не встановлюється безпосередньо – застосовується перерахунок на NO₂⁻ |
| Нітрит-іони (NO₂⁻) (перерахунок) | 0,37 мг/дм³ (0,114 × 46 / 14) | Гігієнічні нормативи (МОЗ №721, Дод.2): • 3,3 мг/дм³ Рибогосподарські (ГДК/ОБРВ, 1990): • 0,08 мг/дм³ |
Нітритного азоту (NO₂–N) виявили 0,114 мг N/дм³.
Його підвищений вміст означає, що у воду потрапляють свіжі забруднення, пов’язані з діяльністю людини (побутові та сільськогосподарські стоки). Це також вказує на те, що амоній у воді не встигає повністю окислюватися до нітратів, зокрема через нестачу кисню або надмірне органічне навантаження.
Норму визначають, перераховуючи нітрит-іони: 0,114 мг/дм³ нітритного азоту відповідає 0,37 мг/дм³ нітрит іонів.
Гігієнічних нормативів якості води для питних, господарсько-побутових та інших потреб населення не перевищує (норма становить 3,3 мг/дм³).
А от рибогосподарський норматив перевищений у 4,63 рази (норма 0,08 мг/дм³).
Риби значно чутливіші до нітритів, ніж людина, поглинають їх з води через зябра. Це викликає порушення газообміну, пригнічення росту та репродуктивних функцій риб. Та й на інші водні організми теж впливає
– пояснює Микицей
Миш’як
| Показник | Виміряний результат | Норма |
| Миш’як (арсен) | 4,34 мкг/дм³ | 4,3 мкг/дм³ |
Про наявність токсичного забруднення свідчить і миш’як (4,34 мкг/дм³). Цей важкий метал може потрапляти до річки як природнім шяхом (з ґрунтів, сланців та гірських порід), так і через людську діяльність (промислові стоки, змиви із сільськогосподарських полів, побутові відходи).
Виміряна концентрація трохи перевищує норматив, що свідчить про потенційний хронічний вплив на водну екосистему: порушення обміну речовин, росту і розмноження риб та безхребетних. Окрім цього, він поступово накопичується в харчових ланцюгах.
Миш’як може мати хронічний негативний вплив на водні організми та сприяти накопиченню в трофічних ланцюгах.
Водночас моніторингом у 2024 році не виявлено так званих пріоритетних забруднюючих речовин, до яких належать окремі пестициди, фармацевтичні препарати, поліароматичні вуглеводні, леткі органічні сполуки, деякі важкі метали. Перелік цих речовин затверджений наказом Міндовкілля і є обов’язковим для визначення категорії хімічного стану масиву поверхневих вод.
2025: підвищений вміст важких металів
За 2025 рік Держводагентство надало менше даних моніторингу, як за 2024 рік. Даних по описаних вище показниках немає. Є лише дані про органічні мікрозабруднювачі та важкі метали. Органічні сполуки – у невисоких концентраціях і не перевищують встановлених екологічних нормативів, зокрема:
- бензол (0,130 мкг/дм³);
- тербутрин (0,002 мкг/дм³);
- трихлорметан / хлороформ (1,62 мкг/дм³);
- флуорантен (0,001-0,004 мкг/дм³);
- хлорпірифос (0,001-0,002 мкг/дм³).
Їх наявність свідчить про наслідки діяльності людини. В річку потрапляють сільськогосподарські змиви, транспортні викиди і побутові стоки. Однак зафіксовані рівні не становлять безпосередньої загрози для річкової екосистеми.
Водночас виявлено, що у річці перевищено вміст важких металів: хрому, кадмію, нікелю.
Важкі метали потрапляють у річкову воду як із природних джерел (розмивання металовмісних ґрунтів і гірських порід, підземні води), так і антропогенних (промислові та побутові стоки, сільськогосподарські змиви, стоки під час опадів з дорожнього покриття в містах та приміських зонах, а також з територій промислових підприємств).
До слова, найбільш небезпечними важкими металами у водних екосистемах є кадмій, миш’як (арсен), ртуть, свинець, хром, нікель, мідь та цинк.
Хром
Хрому (Cr) виявили – 0,002-0,006 мг/дм³. Його рибогосподарські норми – 0,001 мг/дм³, а гігієнічні – 0,05 мг/дм³. Тобто рибогосподарський норматив перевищений у 2-6 разів.
| Показник | Виміряний результат | Норма |
| Хром загальний (Cr) | 0,002-0,006 мг/дм³ | Рибогосподарські (ГДК/ОБРВ, 1990): • 0,001 мг/дм³ Гігієнічні (МОЗ №721): • 0,05 мг/дм³ |
Така картина говорить про ризик для риб та водних організмів, які можуть накопичувати в тканинах цей токсичний елемент, втрачати свої життєві функції.
Для людини – ризик як такий відсутній, хоча це умовно, бо, наприклад, при споживанні риби з річки яка могла накопичити значну кількість цього елементу, може бути отруєння. Також можуть виникати шкірні захворювання, – вважає пан Михайло.
Кадмій
Кадмію (Cd) виявили 1,6 мкг/дм³. Цей токсичний метал є пріоритетним забруднювачем згідно переліку до Водної Рамкової Директиви і для нього застосовується особлива категорія нормативів, які залежать від жорсткості води у водному об’єкті. Жорсткість води в р. Турія відповідає 4 класу, тому норма для кадмію – 0,9 мг/дм³.
Тобто маємо перевищення екологічного нормативу у 1,8 разів.
| Показник | Виміряний результат | Норма |
| Кадмій (Cd) | 1,6 мкг/дм³ | ЕНЯмакс (ВРД, Наказ №5, клас жорсткості IV): • 0,9 мкг/дм³ |
Нікель
Найбільше відхилення зафіксували у ще одного пріоритетного забруднювача – нікелю (концентрації в межах 10,7-170,6 мкг/дм³). Такий діапазон концентрацій свідчить, що максимальний екологічний норматив перевищений приблизно у 5 разів (норма 34 мкг/дм³), а середньорічний – у десятки разів (норма 4 мкг/дм³);
| Показник | Виміряний результат | Норма |
| Нікель (Ni) | 10,7-170,6 мкг/дм³ (діапазон значень) | ЕНЯмакс (ВРД): • 34 мкг/дм³ ЕНЯ середньорічний: • 4 мкг/дм³ |
На рівень кадмію та нікелю впливає антропогенний вплив людини: скиди стічних вод, сільськогосподарські добрива, автомобільні викиди та промислові відходи.
Загалом отримані дані свідчать, що вода у річці Турія не підходить ні для пиття, ні для використання у побуті чи господарстві, ні для рекреакції. Рибалити можна, але їсти рибу з цієї річки небезпечно через підвищений вміст важких металів у воді.

Як покращити стан річки?
Потрібна бодай часткова реконструкція очисних споруд комунального підприємства «Ковельводоканал», – вказують у Держводагентстві.
І такі роботи плануються. Загальна вартість робіт становитиме 1 741 000 євро, з яких 90% фінансування буде надано у вигляді гранту від програми NEFCO «Зелене відновлення для України» (Норвегія), а решту 10% співфінансуватимуть із міського бюджету. Таку інформацію у відповіді на запит надав виконавчий комітет Ковельської міської ради у грудні 2025 року, посилаючись на НЕФКО.


Уточнюють, що терміни виконання робіт залежатимуть від фінансування, яке планували відкрити на початку 2026 року, а роботи завершити у 2030 році.
Загальний висновок про стан річки (за даними 2024-2025 років)
Дані моніторингу в пункті Бахів показують, що у 2024 році річка за біологічними ознаками виглядає «задовільно», але водночас має проблеми з хімічними та фізико-хімічними показниками: зафіксовані підвищені ХСК, амонійний і нітритний азот, а також виявлено миш’як. Ключова проблема річки: підвищений вміст важких металів у воді.
У 2025 році для публікації вдалось отримати даних менше і за цією «урізаною» картиною видно ключову проблему – важкі метали. Органічні мікрозабруднювачі присутні, але в низьких концентраціях і без перевищення нормативів.
Як забруднення впливає на вигляд річки? У воді бурхливо розмножуються водорості (вода «цвіте»), стає каламутною. Відповідно, водиться менше різновидів риб, та й загалом риба у такій воді почувається погано і може загинути.
Публікація підготовлена в межах навчального курсу «Клімат і вода: навички аналізу даних для журналістів» від команди Texty.org.ua за підтримки Journalismfund Europe.
Більше про
Коментарі
Залишити відповідь

поки “тоталітарний режим” не вирив водосховище, то і річка була як річка. І підвали в будинках не затоплювало
Напевно, ця версія варта окремого розслідування і матеріалу
Так при тоталітарному режимі і проблем з річкою не було. Була риба, люди купались.
Не варто дуже ностальгувати за тоталітарним режимом. До чого призвела їх меліорація? А зараз, виявляється, це шкідливо. Але амбіції СиРиСиРИ переважали над турботою про природу
Тiльки однi бандерiвцi все робили добре..
Жіночко, для початку прочитайте хоч одну працю, яку написав Бандера, а тоді судіть
Український владі взагалі байдуже на екологію тому не розповідайте.
А хто вирив нікому не потрібне водосховище і тим самим знищив річку? Не строїтєлі коммунізьма часом?
На момент проектування і копання водосховища в Ковелі мешкало у два рази менше населення ніж зараз. Отож і антропогенний вплив був менший.
При чому тут кількість населення? Раніше в річці купалось набагато більше людей. Проблема у водосховищі, яке “сховало” воду від річки, сповільнило течію, від якого річка обміліла і загнилась.
Знов люди винні,а може мажори-фермера?
1
Річка була чиста,чиста. Водились раки, ондатри. Зимою рубали лід для зберігання морозива (продавалось воно в бочках обкладених льодом), смачне,смачне. Ніякого цвітіння водоростей, дно було піщане, вода прозора,що видно було рослинність і маленьку рибу. Зараз підприємства ніякі не працюють. Хто нищить річку? Оцей молоденький еколог, він навіть не знає,яка це була річка. Зараз тече брудна, вонюча канава посеред міста і нікому до неї немає діла.
А де численні скарги, якими ковельчани мали завалити міський відділ екології? До речі, очолює той відділ не якийсь там молодий експерт, а вельми поважного віку чоловік 😉
Нищить річку стояча вода. Правильно було б розібрати дамбу чи хоча б підняти шлюз навічно і дати річці створити собі русло. Водосховище, викопане для потреб заводу сільмаш при совку в теперішні часи і в майбутньому не актуальне.
Нищать річку мешканці, які не мають централізованого водовідведення і свої нечистоти з приватних будівель зливають в сторону річки…
Зробіть нормальний водоспад,шоб вода не застоювалсь,і все…
Почистіть старе руслоо туріі(яке в народі наивають ррічка вонючка) біля сш номер 7 (проложіть труби,єробіть повноцінний хід води по іхнім пправжнім артеріям ,та буде вам щастя!
А той поважний чоловік сліпий і не бачить,що у нас робиться з річкою? Чи він просто досиджує на посаді до пенсії? Хто-хто, а він повинен точно знати, що робити і як реагувати.
Я не розумію, як так, працювати у відділі екології і не хотіти щось суттєве зробити для міста? Щоб в Турії можна було всім купатись і не їхати далеко. Це ж наше здоров’я, відновлення. Ніщо так не лікує, як чиста природа. Щоб вода в крані була питна нормальна, а не купувати для кави й борщу бутильовану. Це все залежить від якості води в річці.
Взагалі-то історична, юридична, міжнародна назва річки не Турія, а Тур’я. Це я Вам як ковельчанин кажу. Немає і ніколи не було такої річки як Турія…
Я теж ковельчанка і зазвичай містяни кажуть саме “Турія”. Та й Держводагенство в своїх документах вживає слово “Турія”.
Яка різниця турія чи тур,я, дискусія не про назву, а про те, що річку потрібно рятувати,якщо ще не пізно. У першу чергу почати з себе і не загаджувати береги усіляким непотрібом. Це ж не інопланетяни прилітають і смітять. Які господарі, така і річка. Бидлоття. Воно йде по вулиці, п,є каву і навіть той стаканчик не викине в смітник, а просто під стіну будинку викидає. Які батьки, такі і діти, так виховують.
Щоб врятувати Турію, треба засипати нікому не потрібне водосховище, знести дамбу і відновити русло. Інакше замість річки так і буде болото – символ загниваючого коммунізьма.
з усією повагою до авторки. чому містка рада нп закриє цю постійну суперечку щодо зливів
Що саме маєте на увазі? Яка суперечка?
В місті ніколи не було хазяіна. Мери вибрані блатнимі приходять тіки для наживи… А труба в парку Шевченка зливае нечістоти вже скоро 70 років. А через 100метрів дітячий пляж…
Всі проблеми , що купа хитросраких виливає свої стічні води в лівньовку , а звідти вода тече в річку практично без очистки . При совку 90+% ковельчан зливали свої нечистоти в централізовану каналізацію . А зараз набудували кілька тисяч приватних будинків .
Річку обіцяв почистити Кіндер і вся партія БЮТ!!!!
На річці грошей не відмиїш, не вкрадеш…. Не вигідно!!!!