Як зникає останнє історичне подвір’я у Ковелі
На превеликий жаль, «завдяки» бойовим діям 1944-го року і радянській перебудові у Ковелі було знищено велику кількість історичних будівель.
Вважаю, що одним із головних завдань громади є збереження того малого, що не було знищено.
Але, на жаль, протягом усіх років продовжується поступова руйнація історичних будівель.
На сьогоднішній день це також уже стосується ЄДИНОГО вцілілого у місті історичного подвір’я.
Подвір’я складається із двох корпусів колишнього готелю «Брістоль» і триповерхової польської модерністської забудови.
Перший корпус готелю «Брістоль» – це сьогоднішня поліклініка.
Другий корпус готелю, де за часів Польщі знаходився кінотеатр «Odeon», знаходиться у аварійному стані.
А нещодавно почалися «ремонтні – адаптивні» роботи в одній із будівель у центрі міста.
На жаль, багатьом байдуже на історичний простір, через що люблять засклити балкони з метою збільшення квадратури.
Третя будівля, на відміну від перших двох – немає статусу пам’ятки місцевого значення і знаходиться у приватній власності. Це, як правило, для будівель закінчується одним – можна робити з історичним простором все, що завгодно.
Хоча віднедавна також намагалися зробити прибудову до однієї із будівель, яка вже знаходиться у переліку пам’яток. Мова йде про будівлю на вулиці Ветеранів, 16. Дякуючи небайдужим мешканцям будинку, це поки вдається стримувати.
А декілька років тому, велетенський комплекс ще царських казарм було продано і розібрано на цеглу.
Хоча ті казарм (із товщиною фундаменту і стін – більше метру) пережили дві світові війни, але не пережили людську та управлінську халатність.
Пам’ятка була знищена…
Така ж ситуація стосується другого корпусу колишнього готелю «Брістоль», про який я згадував вище.
Комусь вона дуже «муляла». Після чого кути будівлі підбивалися протягом певного часу, через що, і це закономірно, частина її завалилася. Впала 1/4 будівлі.
Подібна доля спіткала єврейський будинок на вулиці Степана Бандери.
Усі ці руйнації трапилися не колись там давно, за часів війни, чи за правління радянської диктатури. Вони сталися протягом останніх п’яти років.
Що до руйнації єдиного історичного простору у Ковелі і не тільки, – це прикро.
Прикро, що усім байдуже на лаконічність і естетичність міста, його історичну архітектуру також.
Подібне вдається стримувати лише завдяки тій невеликій кількісті активних громадян, які не залишаються байдужими і повідомляють, коли відбувається руйнація історичних будівель.
Коли доводиться підприємцям ледь не на «голову вилазити», щоб вони зняли, або окультурили рекламу на історичних фасадах.
На жаль, таким чином, повільно, але поступово – місто залишається без історії.
Прикро, коли одні займаються збереженням і відновленням історичної спадщини, а інші – її руйнацією.
Підсумовуючи, хочу сказати, що усе це – наша колективна відповідальність! Так як навколо нас відбувається те, що ми дозволили.
Але, на жаль, містянам цікавіше «гратися» у велику політику і обговорювати «дуже важливе запитання», таке як – під яку пісню діти вальс мають танцювати.
А коли діло доходить до реальних справ, то місто лишається на плечах тих небагатьох небайдужих…
KowelVintage
Андрій Миронюк
Архітектура
Вул. Незалежності
Історія
Хто і “грається” в велику політику то тільки такі як ви. Дивно читити статті депутата міської ради, який розповідає громаді, яка його обрала, як останній треба зберігати культурну спадщину міста. Саме депутат міської ради, який бере участь в формуванні бюджету громади та прийняті місцевих програм, і має здійснювати ці заходи в межах наданих повноважень. Отакі недолугі депутати і досі не зрозуміли, що вони і є влада міста. І те що сталося з даними будівлями – результат діяльності таких обранців як ви, теперішньої каденції і попередніх. Які вбухали купу грошей платників податків на дороговартісні проекти з будівництва університету на військовому містечку, яке ви згадуєте, будівництва аеродрому, аквапарку і тд. і тп. Судячи з усього вам теж щось “муляє” виконувати свої повноваження. Набагато простіше писати сумнівні статейки та знімати відосіки, в яких розповідати, що якийсь там “хтось” щось має за нього зробити.
щоб ти знав, баране, за “тоталітарного режиму” ці будівлі вчасно ремонтувались, підтримувались у належному стані. а ось за часів бандеро-фашистського правління все і було знищене, як і всі заводи по україні.
“Україні” з великої літери пишеться, баране..
аффтар конченный рагуль, так передергивать факты, это ж надо уметь. А этот перл “Подібна доля спіткала єврейський будинок на вулиці Степана Бандери.”, да евреи взявшись за руки со степой в гробах пропеллерами крутятся. Прошло полгода с момента опубликования статьи, стало понятно чьи уши торчат из этой заказухи?