19-річну українку із Бердянська, яка самотужки вирвалася з окупації, зустріли на Ковельщині

Сьогодні в 10:55 · 2 хв читання

Історія, яка розриває серце і водночас дарує надію.

У свої 19 років Тетяна дізналася про життя набагато більше, ніж мали б знати дівчата в її віці. Вона виїхала з окупованого Бердянська – міста, яке колись було сповнене сонця й сміху, а перетворилося на пастку, – пише благодійна організація «Карітас Волинь».

Жити там стало нестерпно. Жодного доступу до нормального навчання чи якісної медичної допомоги. Але найгірше – це постійний психологічний тиск та приниження за те, що ти українець, за те, що ти любиш свою країну. Найболючішим для дівчини було те, що навіть власні батьки виявилися байдужими до її долі. Залишившись без підтримки найрідніших, Тетяна прийняла відважне рішення – тікати.

Проте шлях до волі виявився справжнім випробуванням. Під час важкої евакуації в Білорусі у Тетяни вкрали всі заощадження. Вона залишилася в чужій країні зовсім одна, без копійки в кишені та без можливості рухатися далі.

Дівчина не здалася. Вона була змушена влаштуватися на роботу в чужій країні, аби просто заробити гроші на квиток додому.

Завдяки небайдужим людям, які зустрілися на її шляху, Тетяні врешті-решт вдалося вирватися з цього кола випробувань.

Межу вільного світу та окупованого минулого Тетяна перетнула на пункті пропуску Доманове. Саме там, знесилену, але незламну дівчину, зустріли працівники «Карітас Волинь» у межах проєкту «Допомога біженцям».

Коли ми побачили Тетяну, в її очах була неймовірна втома, але водночас – полегшення. Ми одразу взяли її під опіку
– діляться соцпрацівники

Команда «Карітас Волинь» надала дівчині всю необхідну соціальну та психологічну допомогу, допомогла оговтатися від пережитого жаху та зробити перші кроки до нового, безпечного життя.

Тетяна – приклад неймовірної сили духу. А ми вкотре переконуємося: світ не без добрих людей. Працюємо далі, аби кожен, хто шукає порятунку, знайшов свій прихисток та підтримку.