«Було багато євреїв і поляків»: у Ковельському районі зникає унікальне село

07.07.2024 о 13:49 · 3 хв читання

У Ковельському районі є унікальне село, історію якого по крупицях збирали селяни. Старий Опалин – це назва колишнього містечка, яке започаткував понад 380 років тому Лукаш Опалинський із дозволу польського короля.

Містечко мало особливий статус і розвивалося завдяки магдебурзькому праву. У радянські часи населений пункт перейменували на Вишнівку. Таку назву село має дотепер, – йдеться в сюжеті ТРК «Аверс».

Старожилкою цього села є Лідія Кузьмівна. Вона згадує, якою ця місцевість була ще до Другої світової війни.

Перед війною 111 дворів було, 20 магазинів, два парових млини, ринкова площа. В історії це все є. Перед війною тут було кілька тисяч людей. Багато-багато було євреїв, багато було поляків

– говорить вона

Зі слів жінки, тут були школа, бібліотека, церква. Був і величезний костел, від якого не залишилося навіть фундаменту. У 1944 році село спалили вщент.

Пам’ятаю, як сказали, що війна почалася. Я ще маленька була. Але я вже пам’ятаю, як ми в ліс виїжджали. У 1944 році втікали в ліс, бо тут були німці й казали, що будуть палити, бо з нашого села були зв’язки з партизанами. Сказали, що село повністю спалять

– пригадує Лідія Кузьмівна

До цих страшних подій село нараховувало кілька тисяч людей, які не ділили один одного за національністю. Згодом німці поляків вивезли до Польщі, а євреїв жорстоко вбили.

Євреїв гітлерівці розстріляли. Тисячу євреїв розстріляли. Зробили тут гетто. Зганяли ще з інших сіл. Тут вони похоронені

– розповідає довгожителька

Після Другої світової війни українці почали повертатися до рідного села і відбудовувати його. Єдиний учитель збирав дітей у себе вдома на навчання.

Сама Лідія Кузьмівна з 14 років працювала завідувачкою клубу, організовувала концерти. Потім працювала в бібліотеці. Тут і взялася досліджувати історію рідної землі. Подавала запити в архіви, записувала на аркуші те, що розповідали старші люди. Коли бібліотеку закрили, спеціально до хати добудували з чоловіком прибудову, куди перенесли всі книжки.

Було багато читачів. Дітей повно було. Всі читали й любили читати. Взагалі наше село було читаюче

– наголошує довгожителька

З 1971 до 1977 року вона працювала сільським головою. З гордістю розповідає, що була на обласній дошці пошани.

Для того, щоб історію села не забували, тут створили аматорський колектив «Опалинка». Зараз йому 54 роки й він ще запалює сцени Ковельського району. Лідія Кузьмівна знає всі пісні, що були в репертуарі. Також жінка пише вірші.

Нині 42 хати в селі пустують, у 26 ще вирує життя. З кожним роком людей тут меншає: повиїжджали і в більші міста, і за кордон. На все село залишилося майже 70 людей, із них 11 дітей.

Поділитися:

Пов'язані теми

Коментарі

Показати коментарі (3)
  1. Треба писати мешкали українці польського походження і українці єврейського походження, а то виглядає як село яким Україна не потрібна.

  2. Резиденти України тоеба щоб думали про Україну і це добре вплине на всіх.

  3. Щось Богдане мудро але не звучить. Знаю що в селі жид був жидом і інакшк їх не називали. І ВОНИ ЦЕ НОРМАЛЬНО СПРИЙМАЛИ. .

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

X
X