Чи покарає ДБР прокурорське неробство на Волині?!

28.11.2020 13:44

Волинська обласна прокуратура вчасно не вносить відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактами безладу у лісах Ковельщини та Волині.

Про це пише журналіст-розслідувач Ярослав Андрусяк на порталі Всеукраїнського об’єднання «Журналісти проти корупції».

Не знаю, чи сміятися, чи плакати. Ну нарешті, через понад чотири місяці з часу подання мою заяву про вчинення злочину внесли в ЄРДР в повному обсязі! Процедуру, яку керівництво прокуратури Волинської області, куди була направлена заява про злочини бізнесмена Віктора Семенюка, який незаконно поводився зі зброєю, погрожував людям і стріляв в присутності малолітньої дитини, відповідно до вимог ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України мало виконати протягом 24 годин, а розтягнули на 127 днів!Що це – неробство, розумова відсталість чи професійна деградація? Напевне, разом всього потроху і вийшов такий собі саркастичний портрет волинських недопрокурорів.

Особливо в цьому році стало очевидним, що прокуратура Волині з правоохоронного органу все більше перетворюється на покровителів, посібників і співучасників злочинів, давно втратила довіру людей. Прокуратура, по суті, стала прислугою олігархів, бізнесу і влади, які вчиняють більшість злочинів, зокрема економічних. Так звані розслідування кримінальних проваджень, де прокурори є процесуальними керівниками, точніше, «смотрящими», перетворюються не банальні бізнес-схеми, що діють за принципом купи-продай, заплати – покриєм або відмажем. Про законність, справедливість, чесність і честь говорити взагалі не доводиться.

Свою ганебність прокурори сповна продемонстрували при розгляді вище названої заяви і не тільки, подібних випадків – чимало. Спершу свою заяву про злочини від 10.07.2020 р. на ім’я тодішнього прокурора області Безрукого Т. Р. взагалі не міг знайти, ніхто не знав, де вона, що з нею? Прокуратура вже більше півроку, як на карантині, тому ніхто нічого не знає! Вінець неробства. Потім, телефонуючи в різні канцелярії, прес-службу, вдалося дещо вияснити – заяву направили в Маневицьку місцеву прокуратуру. Поки шукав в Маневичах, її відфутболили в Камінь-Каширський. Тільки де шукати – в прокурорів чи поліції? Виручили досвід і логіка – рано чи пізно заява мусила потрапити до слідчих. І не помилився. Зателефонував до начальника слідства Камінь-Каширського РВ НП Богдана Плясуна і він підтвердив:

 – Ваша заява у нас, зареєстрував її і вніс в ЄРДР за ст. 263 КК України – незаконне поводження зі зброєю.

 –  Коли вона зареєстрована?

 – 28 липня…

 – Чому так пізно, тільки на 18 день з часу подачі?

 – Я зареєстрував одразу, як надійшла. Претензії не до мене…

 – А де загубилося правопорушення, яке вказане в заяві, за статтею хуліганство? До того ж вчинив його Семенюк при обтяжуючих обставинах – стріляв в присутності малолітньої дитини?

 – Ну, спершу розслідуємо, чи мав він дозвіл на носіння зброї, а потім розберемося з іншими правопорушеннями

Не збираюся оправдовувати Богдана Плясуна за порушення норм Кримінального процесуального кодексу, але зрозуміти можу. Саме його прокурори зробили крайнім при реєстрації заяви і внесенні відомостей в ЄРДР. Це відповідно до вимог ст. 214 КПК України мав за добу зробити саме тодішній прокурор області чи уповноважена особа обласної прокуратури. Взагалі не зрозуміло, на яких підставах заяву спершу переадресували в Маневичі, далі – в Камінь-Каширський, потім її зіпхнули Плясуну.

Миритися з такою неповагою до Закону і до себе не збирався, тому оскаржив зловживання прокурора області в суді. Суддя Луцького міськрайонного суду Андрій Марчук 29 вересня мою скаргу задовольнив і зобов’язав «прокурора або іншу уповноважену особу Волинської обласної прокуратури … внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою Андрусяка Я. Р. про кримінальні правопорушення від 10 липня 2020 року». Простіше кажучи, суд зобов’язав тепер уже нового прокурора області Тимчука В. В. чи уповноважену ним особу внести в ЄРДР відомості про злочини і за ст.263 – «незаконне поводження зі  зброєю», і за ст.296 – «хуліганство» КК України, так, як вказано в моїй заяві від 10 липня.

Та, очевидно, виконувати рішення суду одразу, як передбачено законодавством, ніхто не збирався. Такі ж митарства, як раніше заява, за тим же маршрутом з обласної прокуратури до Маневич, далі до Камінь-Каширського пройшла і  ухвала судді Марчука. Тільки цього разу судове рішення потрапило до Плясуна аж через… 45(!!!) днів. Цікаво, скільки прокурорських нероб було задіяно в цій каруселі переадресувань?  Майже за чотири місяці слідство у кримінальному провадженні за двома очевидними фактами правопорушень давно можна було завершити, винного притягнути до відповідальності. Можна було, якби прокурори не були дахом для правопорушників і самі не вчиняли злочини!

Те, що прокурорські є посібниками злочинів все того ж Семенюка свідчить інша кримінальна історія. 7 жовтня опублікував другу частину журналістського розслідування «Stop» – чорним лісорубам Волині». Йшлося про те, як ще недавно голова Личинської сільради Іван Шепшелей, колишні посадовці Камінь-Каширської райдержадміністрації Валерій Дунайчук і Олександр Михалік, керівники ТзОВ «Сотік-Агро» Анатолій Мирошниченко та ТзОВ «Еко-тара» Віктор Семенюк, створивши організоване злочинне угруповання, зловживаючи владою і службовим становищем, вчиняючи службові підроблення, намагалися незаконно вирубати сотні гектарів самосівних лісів, привласнили майна і завдали збитків більш, як на 3,5 млн. грн. Щоб розікрасти добро громади, не погребували вписати в сфабриковані та підроблені договори навіть мерців.

Як і обіцяв, звернувся 9 листопада в прокуратуру області і написав на ім’я нового керівника Волинської обласної прокуратури Тимчука В. В. заяву про вчинення ними кримінальних злочинів, передбачених ст.ст. 28, 364, 366, 191 КК України. Передбачав, що прокурорські знову, як кажуть, або включать дурака, або вчергове продемонструють своє неробство. Тому наприкінці заяви зазначив:

Якщо заяву буде переадресовано,  як це неодноразово траплялося раніше, вона буде зареєстрована і внесена в ЄРДР з порушеннями вимог ст. 214 КПК України, змушений буду звернутися в ДБР і відкрити кримінальне провадження проти керівництва прокуратури, котре систематично порушує законодавство

Сумніваюся, що хтось з керівників прочитав заяву до кінця. Бо як пояснити нісенітницю, яку написав у своєму листі, адресованому керівнику Маневицької місцевої прокуратури Роману Жирицькому і мені начальник управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Олександр Синюк:

Скеровую звернення Андрусяка Я. Р. щодо можливого вчинення кримінальних правопорушень для приєднання до матеріалів кримінального провадження №42020030000000060, досудове розслідування у якому здійснюється СВ Маневицького ВП ГУНП в області

Як кажуть, повне безголов’я, дурня на дурні і дурнею поганяє. В одному реченні відповіді – чотири ляпи. Проведу для Синюка лікнеп з лікбезом.

По-перше, скерування чи переадресування заяв не передбачено жодною нормою КПК України. Не безграмотною писаниною треба було займатися, а просто виконати вимогу ст. 214 КПК, де сказано:

Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення…  зобов’язаний  внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування

Треба було зробити так, як передбачено Законом – не більше і не менше. Про скерування заяви в Кодексі взагалі не йдеться. Волинські прокурори не мають права змінювати чи по-своєму тлумачити КПК,  вони зобов’язані його тільки виконувати і мають нести відповідальність за систематичні порушення.

По-друге, на імя прокурора області Тимчука В. В. я написав не звернення, яке розглядається в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян», а заяву про вчинені злочини, яку необхідно було зареєструвати, як вимагає чинне законодавство. По-третє, не треба мою заяву ні до кого і ні до чого приєднувати. Приєднувати, приліплювати, на жаргоні «ліпити горбатого», тобто, брехати і обманювати, ви навчилися не  гірше за злочинців. Вивчіть елементарне – порядок реєстрації заяв і дотримуйтесь його.  По-четверте, не ганьбіться, якщо не знаєте того, що слідство на території Камінь-Каширського району проводить не Маневицький, а Камінь-Каширський РВ НП. Якби прочитали заяву від початку до кінця, то такої плутанини не допустили, там район названо правильно. Чи причина прокурорських зловживань і правопорушень в іншому – дуже хочуть вберегти від кримінальної відповідальності і  компенсації збитків фірму синка колишнього прокурора Генпрокуратури, якій передали паї померлих?! Словоблуддя не допоможе, змусимо прокурорів навіть через суд все таки відкрити кримінальне провадження, як би вони того не хотіли.

Подібну бюрократичну карусель влаштували прокурори ще недавно депутату Жидиченської ОТГ Ківерцівського району Валерію Шевчуку. Він 26 серпня написав прокурору області Безрукому заяву про факти багатьох злочинів, що вчинялися керівництвом і депутатами громади. Там і розкрадання земель, і службові підроблення, і великі, на мільйони гривень, розтрати та привласнення бюджетних коштів. Криміналу, як кажуть, на десятки проваджень вистачить! Звинувачення не голослівні. До заяви депутат доклав майже 40 сторінок звіту Держаудитслужби, де всі порушення і зловживання підтверджено. Аудит також провели за наполяганням Шевчука. І знову за покровительства прокурора області і його підлеглих кримінальне провадження відкрите не було. Депутат звернувся в суд і оскаржив незаконні дії прокурорів.

30 жовтня суддя Луцького міськрайонного суду Вячеслав Покидюк ухвалив – «зобов’язати уповноважену особу Волинської обласної прокуратури внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань  згідно заяви Шевчука Валерія Володимировича від 26 серпня та розпочати досудове розслідування». Але вияснити, чи виконано рішення суду, чи відкрито провадження, Шевчук не може і досі. Прокурори на карантині, Синюк надіслав чергову відписку. Так і хочеться категорично і відверто запитати – доки триватиме ця безкарність і свавілля, хто вилікує хронічний прокурорський дебілізм? Чи це добре продумані дії і послуга за незаконно виділені землі поруч з Луцьком не тільки для СБУшників, а й для прокурорів?

Тому свою обіцянку, зазначену в заяві, обов’язково виконаю. Відкрию, якщо доведеться навіть в судовому порядку, кримінальне провадження проти керівництва прокуратури області, всіх причетних до зловживань та шахрайства із реєстрацією заяв про злочини, невнесення відомостей в ЄРДР. Можливо, хоч ДБРівці навчать волинських нероб і неуків, як реєструвати заяви громадян про злочини, дотримуватися вимог ст. 214 Кримінального процесуального Кодексу України, поважати і виконувати рішення судів, не бути прислугою злочинців. Від себе можу подарувати десяток – другий примірників «Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування і ведення» та самої статті 214 КПК України. Тільки сумніваюся, чи допоможе це професійно і морально деградованим прокурорам.

Ярослав Андрусяк.

Вам може бути цікаво
Поділитися:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.