Словоблуддя правоохоронців і лісова мафія Волині

Минув рік, як ми разом з ковельськими поліцейськими присікли незаконну вирубку лісу в урочищі «Мох» Тойкутської громади.

Події тоді розвивалися бурхливо, неадекватність проявив сумнозвісний місцевий ділок-підприємець Віктор Семенюк, який навантажувачем намагався протаранити наше авто і поліцейських.

Кримінальне провадження за ст. 345 КК України – «погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу», а для цього були всі підстави, включаючи відео, поліцейські чомусь тоді не відкрили, про що згодом дуже пошкодували. Незаконну вирубку і розкрадання деревини вдалося призупинити. Було відкрито кримінальне провадження за кількома економічними статтями.

При допомозі колишнього начальника слідства ГУ НП у Волинській області Олександра Климовського (родом з Київщини, з чорними лісорубами Волині і їх тіньовими злочинними схемами пов’язаний не був) вдалося долучити до слідства фахівців Держекоінспекції (ДЕІ) області, які нарахували збитків понад 6 мільйонів гривень.

Далі Климовського перевели в іншу область, почалася організаційна чехарда з територіальним перерозподілом в правоохоронній системі і тут в розслідуванні провадження сповна проявила свої корупційні-злочинні здібності прокуратура Ковельщини.

Спершу прокурори майже на півроку забрали в поліції матеріали провадження, і, по суті, загальмували слідство. Напевне, довго думали і радилися, як похоронити злочин і вигородити винних.

Після вчинення першого злочину машини Семенюка і його подільників ще чимало разів затримували з краденою деревиною. Прокурори, які зобов’язані захищати інтереси держави, майже ніколи в суд для обрання крадіям запобіжних заходів і вилучення краденого не приходили, чим потурали їм.

Цього слід було чекати, адже той же Семенюк тісно пов’язаний подібними схемами із Віталієм Присяжнюком – сином колишнього прокурора міста Ковеля, потім прокурора Рівненщини і згодом прокурора Києва та заступника Генпрокурора Василя Присяжнюка. Вони мають значний досвід в проведенні подібних оборудок із вирубкою самосівних лісів у Личинах сусідньої Сошичненської громади Камінь-Каширського району.

Різниця тільки в тому, що в Личинах ділянку незаконно, без обрахунків деревини і взяття її на баланс громади, виділили, точніше, дозволили грабувати, фірмі Присяжнюка «Сотік Агро», а вирубувати ліс відповідно до договору взявся Семенюк. Та від переставляння доданків, сума, як відомо, на міняється – і в Тойкуті, і в Личинах розкрадання самосівних лісів громад очевидні, кому б з горе-бізнесменів незаконно землі в оренду не надавали.

На початку нинішнього року слідство про розкрадання лісу в Тойкуті наближалося до завершення, прийшов висновок Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту (НДІ) судових експертиз, в якому зазначено:

Розмір шкоди (збитків) заподіяного державі внаслідок незаконної порубки 2928 дерев на території с. Тойкут Ковельського району Волинської області в урочищі «Мох» за результатом проведеного дослідження … становить 6 098 544,24 грн. … Судовий експерт О.М.Савицька

Семенюку слідство уже мало оголошувати підозру у вчиненні злочину. І тут знову в корупційну гру і «дахування» злочину вступили прокурори.

Зробили все під благовидним і цілком законним приводом здійснення процесуального керівництва, забравши провадження до себе. Все знову застопорилося.

Так прокурорські «смотрящі» за злочинами вчиняють не вперше. Хотів було зустрітися, приїхавши в Ковель, з молодим прокурором Євгеном Шаруновичем, нинішнім процесуальним керівником (його покійний батько Віталій Шарунович був суддею Ковельського міськрайонного суду). Але він фактично втік і відмовився від спілкування, хоч зі слів колег знаходився в приміщенні Ковельської окружної прокуратури.

В «паханів» молоді проходять довшу школу, ніж юні дарування осягають корупцію в прокуратурах. Як на мене, прокуратури за два останні роки перетворилися в закриті кримінальні анклави, недоступні для громадян.

Коли в Україні послаблено карантинні обмеження, є можливість відвідувати управління поліції та суди, для прокурорів Закони не писані, вони керуються розпорядженнями Генпрокурора Венедиктової, а не постановами Кабміну України, тому повністю закриті від людей, до них потратити важче, ніж до кримінальних авторитетів.

Захищати інтереси громадян, не приймаючи, не вислухавши їх, неможливо, допомагати людям тут давно відмовилися. Дружба із корупціонерами від влади і бізнесу, злочинцями, що заправляють мільйонами, – понад Законом. То може і вивіску варто змінити «Прокуратури» на «Штаби злочинності»?

Мало того, до відбілювання злочинів Семенюка долучилися і судді Ковельського міськрайонного суду. Ну дуже розпереживалися за його бізнес спершу суддя Тетяна Денисюк, а потім Сергій Панасюк.

Їх ухвали майже близнюки, тільки переставлено абзаци. В зверненнях слідства йшлося про накладання арешту не на землі, а привласнену деревину, і техніку, якою її зрізали, що належить не Семенюку.

Для показушної аргументації судді при розгляді клопотання навіть приплели посилання на Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) про «мирне володіння майном», оправдовуючи систематичні розкрадання деревини на мільйони гривень, хоч жодної аналогії тут взагалі нема.

Далі послалися на постанову Пленуму Верховного Суду України, ст. 10 Закону України «Про рослинний світ» і зробили висновки, що

…не потребують дозволу на спеціальне використання природних рослинних ресурсів користувачі земельних ділянок, які їм надано для цільового призначення ведення селянського господарства…

Ніхто не звернув увагу на суттєву дрібницю, точніше добре продуману корупційну схему, в якій крім Семенюка задіяні представники районного Держгеокадастру і Тойкутської громади, а зараз входить до складу Ковельської територіальної громади. Суть полягає в тому, і це є очевидним, що землі були передані незаконно, без дотримання процедури, передбаченої законодавством, а далі пішло розкрадання насаджень.

І були це пасовища та сіножаті, що заросли самосівами, а не рілля. Перетворювати зараз вирубки на поля, корчувати пні ніхто й не збирається, бізнесу потрібна дармова деревина, а далі – як карта ляже, вирубки заростатимуть новими самосівами.

Та як чиновники кілька років тому змінили цільове призначення земель – це тягне ще на один кримінал. Видно, хабарі засліпили очі всім, що не зуміли відрізнити ріллю від більш, як 30-річного лісу з сотнями кубометрів ділової деревини на мільйони гривень, яку органи місцевого самоврядування мали оприбуткувати і взяти на свій баланс, потім реалізувати.

А ці мільйони дуже знадобилися б для громади – ремонту і облаштування школи, дитсадка, медзакладу, доріг. Чи місцевим чиновникам, які разом з Семенюком представляють «майбахівську» партію, вигідніше було і є отримувати в конвертах «чорну» готівку, ніж поповнювати казну громади???

Не стало аргументом для суду те, що як Держекоістпекцією, так і НДІ судових експертиз підтверджено збитки від незаконної порубки деревини на понад 6 мільйонів гривень. Суди повіддавали Семенюку як деревину, так і бензопили та автомобілі, якими її зрізали й вивозили.

Тут вагомим аргументом стало те, що бензопили, наприклад, Семенюк орендував у самого себе, але на іншому підприємстві, що йому належить. Виходить, що орендованими пилами можна різати будь-що і безкарно.

Іншим аргументом, як свідчать ухвали суду, став виступ адвоката бізнесмена, який наголосив, що

… аналогічна діяльність фермерського господарства в Камінь-Каширському районі не викликає заперечень у правоохоронних органів. Вважає всі звинувачення у неправомірній діяльності безпідставними та просить звільнити майно з-під арешту

І суди дослухалися! Хоч ці доводи є брехливими, дійсності не відповідають. Тільки судді цього не досліджували.

По-перше, процедура виділення земель в Личинах була іншою. Невитребувані паї, в тому числі, понад 70 померлих осіб, виділяли для «веденні особистого селянського господарства» комерційній фірмі «Сотік Агро» сина колишнього прокурора Віталія Присяжнюка при благословінні тодішнього голови ОТГ Івана Шепшелея та керівників району, окремі з них досі при посадах. Це ж треба було додуматися до такого беззаконня!

А вже трощити ліс «Сотік Агро» уклав договір із Семенюком, де він завдав збитків за підрахунками тієї ж Держекоїнспекції на понад 3,5 мільйона гривень.

При Шепшелею ОТГ навіть не бажала бути потерпілою стороною у кримінальному провадженні для повернення коштів громаді, тобто, людей фактично обкрали на мільйони гривень, а голові було байдуже. Чи знову спрацював партійний договорняк і фінансові відкати виявилися важливішими за інтереси громади?

Зараз ситуація кардинально змінилася. Новий голова громади Ігор Волосюк кілька місяців тому все таки звернувся до слідчих органів із відповідною заявою визнати громаду потерпілою стороною, щоб згодом повернути в казну збитки.

Слідство також замовило експертну оцінку в НДІ судових експертиз для підтвердження завданої шкоди. Загальмувала в значній мірі процес територіальна реформа і реорганізація органів поліції. Та віриться, що покарань винні не уникнуть.

Так що наївні аргументи для суду, що «аналогічна діяльність фермерського господарства в Камінь-Каширському районі не викликає заперечень у правоохоронних органів» виявилася черговим блефом, який вони масово розповсюджують по двох районах, і судді дивним чином повірили в це. А може були інші причини і аргументи, що щоразу заводять ковельських суддів у блуд?

Залишаємо за собою право звернутися до новоствореної за участі міжнародних фахівців Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, щоб вона належно оцінила ці «звитяги» осіб в мантіях. Бо щось, на моє переконання, не те коїться в суддівському графстві Волині, а деякі ухвали взагалі суперечать здоровому глузду, на кажучи про те, що не мають нічого спільного з правосуддям і дотриманням вимог Конституції та Законів України.

Підіб’ємо невтішні підсумки.

За свідченнями самих правоохоронців, в області розслідується понад 300 кримінальних проваджень за фактами крадіжок деревини, привласнення її в особливо крупних розмірах, завдання збитків довкіллю, знищення лісів та насаджень і т. д.

Всі знають, що в області діють понад 500 приватних пилорам, здебільшого нелегальних. І що з того? Відбувається переливання з пустого в порожнє. Хтось із серйозних крадіїв чи чиновників-корупціонерів компенсував збитки чи сів у тюрму? Не чути про таких.

Ланцюг слідство-прокуратура-суди на якомусь етапі постійно дає професійні збої чи корупційні прояви, тому більшість проваджень закінчуються нічим. То недолугі та неосвічені слідчі не в змозі надати правильну кваліфікацію злочинам, то прокурори дахують злочинців або втручаються продажні мантії.

А те, як на засіданнях ОДА чи на сесіях обласної ради звітують прокурор та керівних поліції області Віктор Тимчук і Юрій Крошко, є черговим словоблуддям.

Реальних результатів боротьби з «чорними» лісорубами нема, ліс, як крали, так і продовжують красти. Приклад пустослів’я обласних керівників наслідують керівники окружних прокуратур і поліції. Щороку все повторюється.

Складається враження, що до лісової мафії на Волині причетні всі – від корумпованих місцевих і обласних чиновників до поліцейських, прокурорів різних рангів, суддів. Тому ця мафія роками діє безкарно!

Нещодавно Секретар РНБО України Олексій Данілов заявив про жорстку боротьбу з розкраданнями лісів. Як кажуть, дай Бог нашому теляті вовка зїсти. Відішлю на його ім’я всі останні публікації про лісову мафію Волині, хто за нею стоїть, як безкарно процвітають злочинні схеми. Може хтось почитає і перейметься проблемою волинян, бо шукати справедливості в області, де лісові мафіозі приручили і прикормили чи не всіх, справа даремна.

Ярослав АНДРУСЯК,

журналіст ІА «Журналісти проти корупції».