«Стоп!» – «чорним» лісорубам Волині: бізнес на мерцях

Щоб придумати цю шахрайсько-злодійську схему, треба було мати не абиякий кримінальний хист! І застосували її не якісь професійні аферисти, авторитети чи шарлатани, а голова Личинської сільської ради Камінь-Каширського району Іван Шепшелей, управитель ТзОВ «Сотік Агро» Анатолій Мирошниченко, директор ТзОВ «Еко-тара» Віктор Семенюк та керівники Камінь-Каширської райдержадміністрації.

Про це пише волинський журналіст-розслідувач Ярослав Андрусяк на порталі Всеукраїнського об’єднання «Журналісти проти корупції».

«Хоч різниці між ними не бачу, – зазначає він. – Не пограбували навіть тим, що до втілення злочинного замислу для власного збагачення залучили десятки давно… померлих людей. Видно, «Мертвих душ» Миколи Гоголя начиталися, їм пройдисвіта Чічікова вдалося перевершити.

Історія довга і хитромудро заплутана, тому почнемо розповідати про все з початку. Як кажуть, око на землі в урочищі «Аеродром» біля Личин ТзОВ «Сотік Агро» поклало давно, ще в 2017 році.

Сама по собі фірма досить цікава – зареєстрована в селі Оженин Острозького району на Рівненщині, засновник Віталій Присяжнюк проживає в Києві, бурхливу діяльність веде на Волині. Напевне, такою бурхливою ця діяльність не була б, якби засновником ТзОВ «Сотік Агро» не був син відомого прокурора, який працював і на Волині, і на Рівненщині, і в Генеральній прокуратурі України в Києві. Помічені місця, як і павутина зв’язків, залишилися всюди.

Тоді, в листопаді 2017 року, голова Личинської сільради Іван Шепшелей, не маючи на це правових повноважень, підписує рішення і погоджує з ТзОВ «Сотік Агро» надання оренди ділянок площею 93,16 гектара земельних ділянок невитребуваних паїв за межами населеного пункту терміном на 10 років для ведення особистого селянського господарства.

Хоч він мав добре знати, що підписане ним рішення суперечить Закону України «Про особисте селянське господарство». Адже, «Сотік Агро» є юридичною особою, а відповідно до вказаного Закону «землі для особистого селянського господарства надаються фізичній особі або особам, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків».

А чи не свідомо йшов Шепшелей на грубе порушення, надіючись, що все прикриє широка прокурорська спина?

31 липня 2018 року таке ж незаконне розпорядження «надати дозвіл ТзОВ «Сотік Агро» на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства, розташованих за межами населеного пункту с. Личини … площею 93, 99 га…» підписує тодішній голова Камінь-Каширської РДА Валерій Дунайчук.

Згодом його перший заступник Олександр Михалік своїм розпорядженням від 30 жовтня продовжує термін подачі технічної документації до РДА – «слова «протягом 3 (трьох) місяців з дня видачі розпорядження» замінити словами» у термін до 31 грудня 2018 року».

Ось так діяв злочинний спрут районного масштабу за безпосередньої участі керівників влади – тодішніх голови Камінь-Каширської райдержадміністрації та його першого заступника.

До речі, Михалік зберіг свою посаду і по сьогодні. А корупційні схеми теж?

Але і таке сприяння чиновників не допомогло. Через власні бездіяльність і нерозторопність ТзОВ «Сотік Агро» вчасно технічну документацію не розробило і у відведені терміни, незважаючи на їх продовження, до райдержадміністрації так і не подало.

Відповідно договір з «Сотік Агро» про надання в оренду земельних ділянок невитребуваних паїв, що знаходяться за межами населеного пункту Личинської сільради, райдержадміністрацією, яка на той час розпоряджалася цими землями, взагалі не укладався.

Назрівав скандал – як можна було залишити без землі фірму сина прокурора?

І тут голова Личинської сільської ради і управитель ТзОВ «Стік Агро» придумали зухвалу і цинічну схему. Не зважаючи на чинне розпорядження Камінь-Каширської РДА до 31 грудня, 1 і 18 (навіщо було дублювати?!) грудня 2018 року Іван Шепшелей і Анатолій Мирошниченко підписали і скріпили печатками … договір на управління спадщиною.

Простіше кажучи, землю в урочищі «Аеродром» спершу оформили на громадян, які отримали сертифікати на паї, але з вини того ж голови в натурі паї не виділялися – 27 осіб, тих, хто написав відмову (???) від паїв – 4 людини і … 77 померлих громадян, які отримали паї, але вони не успадковані.

Паями померлих Шепшелей уповноважив розпоряджатися фірмі сина прокурора. Тільки у спадкоємців ніхто не питав. Чи мерці дозволи дали?!

Що це була добре продумана злочинна схема, свідчить те, що невитребувані паї голова сільради збив в одному місці, хоч, очевидно, вони виділялися в різних місцях.

Право розпоряджатися землями за межами населеного пунктів Шепгелей привласнив собі, хоч відповідно до вимог чинного законодавства – це компетенція Держгеокадастру!

Потім 19.11.2019 року, знову не маючи не це повноважень, підписує додаткову угоду до фіктивного договору на управління спадщиною продовжує його дію до 01.10.2020 року.

Для підсилення важливості в так званий договір повписували таку дурню, що не кожному в голову прийде. Приплели сюди статтю Цивільного кодексу України, домалювали Закон «Про нотаріат», хоч жодних нотаріально засвідчених документів нема, наголосили на збереженні, хоч насправді розкраданні, чужого майна, забули лише прописати пафосні лозунги, що крадуть з почуттям патріотизму.

Так злодійство намагалися видати майже за подвиг. Звичайно, про оплату в договорі взагалі не йдеться. Ніде не згадується, що на цих землях виріс ліс, що деревину відповідно до чинного законодавства потрібно облікувати і поставити на баланс громади і, якщо реалізувати, то за великі кошти.

До речі, сам договір ніде і ні ким не зареєстрований, юридично – це фікція. Ділки намагалися пошити в дурні громаду і перевіряючих, та чи не пошили самі себе?

Вже в цьому році Шепшелей і К забрехалися остаточно.

Щоб якось приховати дурню з договором на управління спадщиною, вчверили іншу нісенітницю.

12 лютого цього року він знову підписує рішення Личинської сільради про надання «Сотік Агро» дозволу на розробку техдокументації із землеустрою в урочищі «Аеродром». Шепшелей і надалі вдає, що не знає, що, відповідно до ст. 122 Земельного Кодексу України, він не має повноважень розпоряджатися землями запасу. До того ж, і надалі всупереч вимогам Закону, юридичній фірмі приписує повноваження «ведення особистого селянського господарства».

Так недолуго оформленими паперами, які не мають юридичної сили і підписувалися, щоб навішати всім локшину на вуха, та словоблуддям чиновники і бізнес-ділки всіляко намагалися приховати й оправдати злочинну схему розкрадання деревини.

Завершальний етап цієї схеми розставив все на свої місця, шахрайство стало очевидним.

20 травня цього року Мирошниченко від «Сотік Агро» та Семенюк від «Еко-Тара» уклали договір про надання послуг з видалення зелених насаджень «на земельній ділянці загальною площею 200 га, що знаходяться на території Личинської сільської ради…».

Спитаєте, звідки взялися «зелені насадження»? Справді, в липовому договорі на управління спадщиною про це навіть не згадується. В тому то і суть, що організоване злочинне угрупування цікавили не сіножаті, майнові паї чи збереження чужої спадщини, а саме ліс, що тут виріс, тисячі кубометрів деревини, вартістю мільйони гривень!

До того ж «Сотік Агро» взагалі не мало права укладати договір із «Еко-Тарою, бо відповідно до чинного законодавства не є орендодавцем. Чи фірмі прокурорського сина можна, якщо світить солідні бариші.

Письмове пояснення з цього приводу голова сільради Іван Шепшелей відмовився давати.

Це тільки один приклад чорної схеми чорних лісорубів. Скільки капіталу осідає в їх чорних касах, можна тільки здогадуватися. Та кормляться з них, напевне, не тільки бізнесмени, а представники місцевої і районної влади, які підписують незаконні розпорядження та рішення і по суті є співучасниками злочинних оборудок.

Спільними зусиллями Державної екологічної інспекції (далі ДЕІ), поліції і журналістів цю злочинну схему в Личинах вдалося зупинити. Екологи виявили незаконну порубку 1741 дерева, збитки становлять понад 3, 584 мільйона гривень.

Слідство має підтвердити вину кожного з учасників цього злочину. Дивує інше. Поліцейські чини поки що чомусь розслідують злочин лише за ст. 367 КК України – службова недбалість. Яка тут недбалість?! Наведені факти і обставини свідчать про діяльність добре організованого злочинного угрупування, службові підроблення як головою сільради, так і керівниками Камінь-Каширської РДА, шахрайство, привласнення майна у великих розмірах. А це інші правова кваліфікація, відповідальність і покарання. Якщо кваліфікацію злочинів не буде змінено, доведеться відкрити кримінальне провадження самому, можливо, навіть в судовому порядку. Не вперше.

Журналістами ВО «Журналісти проти корупції» проведена чимала робота. Спільно з ДЕІ, поліцією і прокуратурою вдалося зупинити вирубування 200 га самосівних лісів в Личинах Камінь-Каширського та 135 га – в Тойкуті Ковельського району Волині. Сумарно збитки, як підрахували екологи, становлять майже 10 мільйонів гривень.

Ще зуміли попередити знищення 200 га самосівів в селі Велимче Ратнівського району. Тут належне треба віддати молодій голові сільради Анастасії Павлович, яка дбає і за громаду, і за довкілля. Коли на одному із сайтів дізнався, що на торги виставлено 200 гектарів самосівів, подзвонив їй Поговорили про проблему. Анастасія згодом приїхала до Луцька, звернулася в ДЕІ, де їй розказали як правильно організувати і оформити оренду цих земель, обрахувати і поставити на баланс деревину. За такими місцевими керівниками – майбутнє поліського краю.

Зупинити вирубку лісів в Тойкуті і Личинах – це тільки пів справи. Тимчасові арешти і накладені обмеження – ще не вирішення проблеми. Будемо наполягати, щоб процесуальні прокурори в кримінальних провадженнях звернулися в суди і в порядку, передбаченому законодавством, домоглися скасування укладених нікчемних і безглуздих договорів. Тільки тоді самосіви будуть в безпеці.

А ще, щоб самосівні ліси були зараховані до лісового фонду і оформлені належним чином. І, звичайно, притягнути винних в названих злочинних схемах до відповідальності та відшкодувати нанесені збитки. Щоб інші належні висновки для себе зробили.

І головний висновок щодо подій в Тойкуті та Личинах.

Очевидним стало те, що на сьогодні ні правоохоронці ні екологи, ні державні чи контролюючі органи не здатні кожен окремо боротися з чорними лісорубами і запобігати знищенню лісів. Їх потуги нагадують байку про Лебедя, Щуку і Рака. Кожен самотужки діє в межах повноважень, порушників і деревину ніби затримують, та все згодом завершується незначними штрафами, адміністративними покараннями і легким переляком лісорубів.

Митників, про це буде окреме розслідування, взагалі не цікавить звідки береться деревина, що відправляється на експорт. А ліси тим часом масово вирубуються, до злочинного спруту розкрадання, незаконної переробки і експорту деревини причетні не тільки лісоруби, а чиновники державних і контролюючих структур.

Ми довели що, коли обєднати зусилля громадськості, правоохоронців, змусивши їх відкрити кримінальні провадження, екологів, які нараховують розмір збитків, масові вирубування можна зупинити а винних притягнути до відповідальності. Багатьом, знаю, це не сподобалося. Переживемо. Навпаки, перед керівництвом поліції області та ДЕІ, а, можливо, на рівні голови Волинської ОДА чи на сесії облради, будемо порушувати питання, щоб обєднати в подальшому зусилля правоохоронців та екологів для збереження лісів на Волині, запобігання їх знищення, реального, не для звітності, покарання чорних лісорубів та їх посібників».