День Соборності України відзначили у Ковелі

24.01.2021 о 11:07 · 3 хв читання

В наші тривожні дні символічне значення Дня Соборності України дуже важливе. Непевність за українство нашого політичного керівництва державою, якому наївний народ довірив свої долі. Тривога за їх дії, які, замість об’єднання Нації, щось творять не всім зрозуміле, вимагає від того ж народу самоусвідомленої єдності.

Як у своїй промові сказав новий американський президент про єдність для Америки, так і для нашої воюючої держави це вкрай необхідно. Єдність між територіями, громадами, українськими державотворчими партіями і громадськими організаціями, політичними рухами, військовими добровольчими структурами в запасі, між простими проукраїнськими громадянами, єдність наразі вкрай необхідна.

З ініціативи ковельських активістів, (РУХівців) 22 січня 2021 року, в Ковелі біля пам’ятника Тарасу Григоровичу Шевченку провели акцію присвячену Дню Соборності України. Великої реклами не було, лише оголошення у Фейсбуці, але порівняно з дев’яностими роками прийшло мало людей.

Тоді не було інтернету і мобілок, лише Український нескорений дух, який поширювався вітром і енергією боротьби за свободу і самостійність України.

Відзначимо чутливість Ковельської влади, від якої на акцію прийшов заступник Ковельського міського голови Віктор Жигаревич та секретар Ковельської районної ради Андрій Броїло, я, які згодом і виступили з промовами на мітингу.

На заході ми зустріли давніх першопрохідців, ветеранів національно-визвольного НРухУ на Ковельщині, учасників ланцюга єднання від Львова до Києва 21 cічня 1990 році незламних Українських патріотів Аллу Полякову, автора цього блогу, Івана Сидорука, Сергія та Лідію Козулів, Петра Вільчинського, Оксану Мулярчук. Василя Марчука. Серед учасників бачили тих, хто долучився пізніше до боротьби за Українську державу – Олену Місюру, Наталію Козоріз, Ігоря Пініса…

Мітинг розпочав Володимир Кравчук, хвилиною мовчання вшанували пам’ять перших загиблих на майдані Незалежності у Києві 2014 року та всіх військовиків, які будь-коли загинули за Україну. Згадали, що саме в цей день 1918 року у Києві був виголошений Четвертий Універсал. Цим документом сповіщалося, що «однині УНР стає самостійною, ні від кого незалежною, вільною суверенною державою українського народу».

З промовою виступив учасник ланцюга єднання Іван Сидорук. Він поділився спогадами про історичну подію сучасності, поєднавши її символізм з сучасними реальними подіями в Україні.

За гаслами «Слава Україні!», «Героям Слава!» учасники акції виконали Славень України, згодом з солістами Оксаною Мулярчук та волонтером Василем Марчуком заспівали «Реве та стогне Дніпр…», «Волинь моя, краса моя». По цьому, символічно взявшись заруки, створили прообраз Акту Злуки та Ланцюга Єднання навколо пам’ятника Тарасу Шевченку. По завершенню ветерани Національно-визвольних змагань прийшли до музею-садиби Самійла Підгірського, де продовжили гарячі дискусії з приводу минулого та сучасного Української держави.