Ковельчанка викриває побори у Ковельському МТМО

19.02.2021 о 18:56 · 5 хв читання

Мешканка міста Ковеля Інна Конащук опублікувала на своїй сторінці у Фейсбуці допис про так звану «благодійну» допомогу, яку збирають з пацієнтів працівники Ковельського міськрайонного територіального медичного об’єднання.

Ця злободенна тема роками звучала у засобах масової інформації. Хоча генеральний директор Ковельського МТМО Валентин Вітер, який на цій посаді працює близько року, під час Дня депутата міської ради зауважив, що благодійні внески від пацієнтів, то справа лише добровільна.

Писала пост про молоду генерацію лікарів у Ковельському МТМО – честь їм і хвала, – Вони роблять свою благородну справу. Але в лікарні чимало «скелетів у шафі», про які теж мовчати не можна.

– наголошує Інна Конащук

Хто туди потрапляє, стикається з низкою незручностей, шаленим витратством, яке не кожному по кишені у вигляді плати за кожен крок, дію та так звану «фіксовану суму благодійної» допомоги, яку хворим представляють як обов’язкову до оплати, замовчуючи, що благодійні внески – цілком добровільна дія кожного пацієнта, який лікується в стінах закладу.

Отже, по порядку. Як театр починається з вішалки, так лікарня з приймального відділення. На вході щораз пропонують купити бахили (2 грн). Звісно, то копійки, але для когось і вони гроші, адже хто перетинає поріг лікарні кілька разів на день та ще й упродовж тижнів, то набігає сума, на яку малозабезпечені могли б хліба, принаймні, купити. Та і який сенс в бахилах, коли на вулиці мороз та сніг?

В лікарні є ліфт з цілим ліфтером. Коли ним хочеш скористатися, щоб піднятися на останній поверх, на тебе скоса дивляться і, зрештою, видають – ми не зобов’язані возити відвідувачів. Даруйте, але на ньому не пише кого і що ним возять, двері часто відкриті і там просто сидять і теревенять. Та й ніхто сюди на екскурсії не ходить!

Лікувальний процес триває так – щодень хтось з родичів хворого, якому тяжко пересуватися, мусить приходити, щоб придбати систему і ліки. І це не складно, якщо є кому ходити до хворого. А як бути самотнім, або чиї родичі живуть в районі? Або нездужає? Хіба не можна комплексно організувати купівлю препаратів за щоденним рецептом лікаря, щоб, до прикладу, медсестра спустилася на перший поверх в аптеку (тим же ліфтом) і придбала необхідне? Ні, чомусь це роблять самі хворі, навіть на інвалідних візках, або їх родичі та друзі – кого попросять. Правда, чимало люду йде шукати потрібні ліки за межі лікарні, бо ціни на медпрепарати в аптеках на теренах МТМО – завищені. Як і в продуктовому магазині, де вартість лимонів під 60 грн, тоді як в супермаркетах міста їх можна купити від 29 до 35 грн…

І це дрібниці порівняно з витратами на обстеження, діагностику на сучасному обладнанні, на ліки, яких в аптеці нема, а є у відділенні і гроші на які перераховуються навіть не підприємцю, як з’ясовуєш, а просто на картку фізичної особи (податки не сплачуються).

Паралельно з лікувальним процесом хворим настійливо «рекомендують» різні процедури, наприклад магнітно-резонансну терапію. Якщо хоч один раз пішов (повівся на кількахвилинний сеанс ціною 180 грн), на другий раз тебе будуть тягнути ледь не силоміць – упродовж дня наноситимуть візит в палату і психологічно тиснутимуть, мовляв, треба йти, бо ця процедура ледь не панацея від усіх хвороб. І нікого не хвилює, чи є в людини гроші на дороговартісні терапії та ліки – іди, наче ти повинен.

У відповідь на дзвінок до завідувачки процедурним відділенням Куролес для з’ясування, яка ж потреба в подібному психологічному тиску, та спромоглася лишень кинути слухавку… Ясна річ – дороге процедурне обладнання, придбане якимось підприємцем, вимагає «відбити» затрати і «набити» прибутки…

І нарешті, пресловута «благодійна каса». У палаті з мамою лежала молода жінка без нирок… Вона провела у лікарні два дні, бо на триваліше перебування не мала грошей. Їй зробили процедуру гемодіалізу і третього дня вона поїхала додому в одне з сіл Володимир-Волинського району. Та ще й з боргами, бо не мала чим розрахуватися. Зате… ця жінка сплатила півтори тисячі грн внеску в «благодійну касу», лишивши 50 грн на дорогу додому, адже їй сказали, що інакше не випишуть з лікарні… Почувши це з її вуст, я спустилася на перший поверх і запитала у віконці з написом «Благодійний фонд розвитку медицини», – яка обов’язковість і примусовість благодійних оплат? На що мені відповіли – це добровільні внески.

Тобто, можна платити, а можна і ні?

– перепитала

Саме так

– підтвердили «касири»

Ось так. Але хворим ніхто про це не каже, розраховуючи, що кожен піде і заплатить. Навіть останню копійку, бо нікому нема діла до ближнього свого! Основне прибутки!

Різні «активісти», «патріоти», чи як їх назвати там, не раз бралися за примусове благодійництво, але віз і нині там. Кажуть, особливо наполегливі добилися привілей особисто для себе і їх лікують в разі потреби абсолютно безкоштовно… Щоб не пхали носа куди не слід.

Ну а решті… А решті дають папірець з написаною від руки сумою і вказують дорогу до благодійної каси. Як обов’язкову до сплати. До речі, співзасновниками цього «благодійного фонду розвитку медицини» є лікарі. Не всі, а «обрані»…

Здоров’я усім! Не хворійте, це дорого, незручно і створює враження непотрібності нікому, окрім своїх близьких».

Публікація за темою: Благодійний фонд МТМО, як вила в спині ковельчан, – депутат

Поділитися:

Пов'язані теми

Коментарі

Показати коментарі (5)
  1. бляяя.. оце їбанута, писати в фейсбуці а потім просити шоб видалили? а нах було писати тоді? Видно добре дали піздюлєй з мтмо цій дамі))

  2. Ми були в ковельському роддомі в 2019. Так вийшло, що в нас був кесарів розтин. Сказали проплатити в касу 7000 грн. Оскільки в мене не було достатньо грошей , то я хотів розрахуватись кредитною картою, але там беруть тільки готівку. Прийшлось знімати, і тим самим платити банку додаткові відсотки… Коли здійснив платіж, виявилось, що це “добровільна благодійна допомога”. Я працюю на державній роботі вже 10 років, з мене вираховується податок, але на безкоштовну медицину права не маю….

  3. Написала авторка все, як є. Молодець. А ви не розбираючись віддаєте останні гроші в касу МТМО ніби благодійний внесок. І мовчите, як щурі. Дякуйте, що Інна така смілива і розумна.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

X
X