Ковельський спис та Ананербе Гіммлера

Андрій Миронюк
18.09.2021 о 15:18 · 4 хв читання

У 1858 році на території тодішньої Волинської губернії неподалік Ковеля під час орання поля місцевим мешканцем було виявлено залізний наконечник списа. Деякі інформаційні ресурси вказують, що наконечник був знайдений поблизу селища Сошичне.

На списі знаходилися різноманітні руни і орнаменти. Незабаром ця знахідка привернула увагу академіків.

Наконечник ковельського списа вважається справді дуже унікальною реліквією часів могутніх готів.

Історики вважають, що наконечник датується початком ІІІ століття нашої ери.

Сам наконечник має розмір 15,5 см, при максимальній ширині 3 см. Обидві сторони листа були інкрустовані срібними символами.

Руни на наконечнику ковельського списа читаються як – «туди – вершник» – наче бажаючи удачі комусь або щось, хто збирається подорожувати, з акцентом на дії над об’єктом, оскільки рунічний напис описує траєкторію списа.

Наконечник ідентифіковано як готичний через номінатив – s, тоді як якби він був скандинавського походження, то мав би мати номінатив – z. T і d ближче до латинського алфавіту, ніж до класичного Старійшини Футарка.

<T ᛁᛚᚨᚱᛁ D ᛊ>.

Деякі історики вважають, що форма півмісяця на одній стороні голівки списа є магічним символом, який готи підхопили під час одного з своїх дослідницьких походів, ймовірно, коли вони вперше зустріли людей з Чорного моря. Ви можете побачити використання таких символів на наконечнику списа в Крагегулі (подібному, хоча і не тотожному наконечнику списа Ковеля), який був виявлений на болоті Крагегул поблизу Флемлезе в Данії.

Німецькі воїни твердо вірили, що їхні списи мають магічні якості і, згідно з їхніми готичними традиціями, вразити ворога великою силою під час битви – це спосіб принести їх в жертву Одіну, своєму Богу битви.

Незважаючи на те, що це лише припущення, деякі історики вважають, що Герули (також відомі як Герулі) могли бути племенем остготів, які принесли з собою наконечник списа, коли вони мігрували назад на свою батьківщину, подорожуючи Датськими островами на те, що тоді мало назву – Готія. Хоча точне походження герулів невідоме. Вони, здається, мали певні стосунки з племенами, які утворили Суебі-німецьке післяримське королівство, одне з перших, що відокремилося від Римської імперії.

Одна з теорій раптової появи герулів у Європі близько 267 року нашої ери полягає в тому, що вони, можливо, були нещодавно встановлені на східному березі Дніпра як етногенез між готами, іншими германськими племенами та деякими сарматськими кочівниками. Інші джерела припускають, що вони виникли на півдні Скандинавії поряд з готами та лангобардами і були витіснені у ІІІ столітті нашої ери. Після цього вони мігрували до Східної Європи, ймовірно, через Польщу та Україну, поки не дісталися Дона.

На сьогоднішній день існують дві копії ковельського списа. Перша копія 1880 року, експонується у Берліні. Другу копію 1884 року можна побачити у Варшаві.

Щодо оригінального ковельського списа, на жаль, на сьогоднішній день, він вважається втраченим.

Як зазначається, спис знаходився у приватній колекції місцевого поляка, але вже із початком Другої світової війни до нього завітали солдати СС.

За наявною інформацією, це був унтерштурмфюрер СС Пітер Полсен (Peter Paulsen) – який був членом організації під назвою Ананербе.

Ананербе – (нім. Ahnenerbe — «Спадок предків» – повна назва — «Німецьке товариство з вивчення давньої германської історії та спадку предків») — організація, створена для вивчення традицій, історії та спадку германської раси. Початковою метою товариства Аненербе був пошук доказів теорії расових переваг німців шляхом історичних, антропологічних та археологічних досліджень.

Фактичним керівником Ананербе був Генріх Гіммлер.

Однак із закінченням Другої світової війни, багато видатних артефактів людства, так ж само як і ковельський спис – на сьогоднішній день вважається втраченим.

Можливо колись, людство зможе побачити цей артефакт знову?

Редакція «Ковель media» може не поділяти думку блогерів або дописувачів. За зміст публікацій і їх достовірність відповідальність несуть автори.
Поділитися:

Пов'язані теми

Коментарі

Показати коментарі (2)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

X
X