Ковель на карикатурах 1918 року
В сьогоднішній публікації ви можете побачити ексклюзивну і доволі унікальну в своєму роді річ.
Це польова газета четвертої армії Австро-Угорщини, яка дислокувалася в Ковелі – K.U.K.4.
На обложці нас зустрічає наступний напис:
Ескізи з Ковеля.
Наївні, смішні, картинки ковельчан.
Еміль Вайс (ім’я автора)
Спеціальний принт ілюстрацій польової газети армії «d. K.u.K.4»
1918
Трохи про автора.
Еміль Вайс народився в Моравії, Австро-Угорщині, у 1896 році. Під час Першої світової війни був солдатом Австро-Угорської армії. За часів війни перебував у Ковелі, де і зробив свої ескізи, які і попали до польової газети.
По закінченню війни продовжував займатися улюбленою справою – карикатурами. Згодом він переїхав до Великобританії, працював художником та журналістом. У 1948 р. – емігрував до США. Художник-репортер був постійно присутнім на усіх засіданнях ООН. Помер в Нью-Йорку у 1965 р.
В чому полягає унікальність цієї речі?
У першу чергу – це один із оригінальних примірників 1918 року, який випускався у Відні і Лейпцизі. Таких примірників у фізичному варіанті залишилося справді мало; протягом двох років, я слідкую за «ковельськими» артефактами на ebay – цей примірник, це перший і останній зразок, який я зустрічав – не вагаючись я придбав його у німецької сім’ї.
Чим ці ескізи так важливі для Ковеля?
Польова газета доволі гарно демонструє розклад справ у місті – хоча і робить це у гіперболізованій і карикатурній формі.
Проглядаючи ескізи, будете неодноразово помічати наскільки інтернаціональним містом був Ковель сотню років тому.
Ну що ж – переходимо до перегляду польової газети 1918 року.
На першій сторінці нас зустрічає декілька карикатурних ворон і надпис:
«Ескізи ковельчан
Створено Емілем Вайсом»
Вже на наступній сторінці ми зустрічаємо сторічний аналог сьогоднішнього барбершопу і надпис:
«Салон для гоління (перукарня, а по суті барбершоп)
A. Хантфусс (напевно, ім’я власника, дослівно означає «дурник»)».
Далі:
«Виготовлення корсетів (дослівно бюстгальтерів)
Прасування корсетів
Мушка Бурштайн (напевно, також ім’я власниці, дослівно означає Кицька Бурштайн)».
На наступній сторінці нас також зустрічають місцеві жителі і надпис:
«Місцеві гіркі апельсини» – що мається автором на увазі, мені не відомо, але можливо це якась локальна «обзивачка».
Далі панянка у гарному наряді:
«Вчителька».
А нижче, можемо бачити надпис:
«Цирцея», що із грецької міфології означає – спокусниця і чаклунка.
Наступна сторінка:
«Теперішнє радіо»,
Або «Куди радіо?» – якщо перекладати із латини.
Прошу звернути вашу увагу на собаку, чому я був особисто здивований – собака в костюмі.
Панянки в капелюхах – «Висока мода над помічниками» (або допоміжними силами).
На наступній сторінці:
«Кав’ярня, також пиво»
«Тай (якийсь напій) з ромом
також «цубайс» (означає або з льодом, або на місці)»
«Кіоск (прилавок) з дрібницями/мотлохом
Рюфке Спей (ймовірно, ім’я власника, більш за все що чеське)»
«Шпек (німецький бекон, шинка)»
«Різноманітні товари», а якщо дослівно – «мішані товари».
«Універмаг»
Ескіз, який я гадаю багато хто із вас може впізнати – це сьогоднішня вулиця Незалежності, або як вона називалася сотню років тому – Луцька.
На наступній сторінці ми бачимо солдата в уніформі Німецької Імперії, до якого підходить місцевий єврей і надпис:
«Інформація», або «свідчення».
Надпис нижче:
«А, сьогоднішня газета!»
Далі ми можемо зустріти екіпаж і надпис:
«Ковельська транспортна компанія» і «Єврейська дівчинка».
Далі:
«Сухоміт» (ймовірно прізвище).
«Сестра – витончено/ніжно» – можливо назва якоїсь пісні, але мені не вдалося знайти пісню із такими нотами.
На наступній сторінці ми бачимо місцеві пожежні частини із шоломами тієї епохи і надпис:
«…Гордо звідти прибуває пожежна бригада…» – написано віршом.
Далі:
«Сніданковий заклад фрау Ґнедіґен
Відчинений лише до другої години ночі»
А нижче бачимо собаку на кріслі:
«Буссі» (ім’я собаки), якщо дослівно, щось а-ля «цьомчик», від слова «цілувати».
«Canis domesticus» – латинь, означає собака свійський.
На наступній сторінці ми спостерігаємо мертвого коня і надпис: «Санітарна міліція»
А нижче – два єврея і надпис: «Доказ».
Далі:
«Руки опікуна = (щось схоже на знак «дорівнює») Заміна
І. Хассе (ім’я)».
На фоні видніється солдат в австро-угорській уніформі.
Наступна сторінка, карикатура із екіпажом:
«Люксове перевезення».
А нижче два чоловіки: «Невдалі угоди» – про бізнес, магазини.
Далі ми можемо також бачити екіпаж і надпис:
«Ковельський зимовий спорт»
«Мама з синочком»
«Філософ» – місцевий філософ явно єврейського походження.
Наступна сторінка:
«Різдвяний гусак».
«Прогулянка весною» – як бачимо, проблеми із підтопленням були актуальні і сотню років тому.
Далі:
«Каса»
«K.u.K.» польовий кінотеатр номер 3»
Наступне:
«Інжир, соковитий».
«Вулиця Магазинера».
Карикатура із автомобілем «Авто резерв» і репліка:
«Тільки не вода!» (хтось жаліється, що розлилась вода).
Наступна сторінка:
«Поліція моралі»
«Акваджун (?) – носій води».
«Фронтовий театр».
Далі:
«Високий колодязь».
«Ковельське агентство плакатів», або оголошень.
Наступне:
«Сільські політики»
І «Українець» – зважаючи на уніформу і те, що це 1918 рік. Можна із впевненістю сказати, що це один із солдатів Синьожупанної дивізії, яка, до речі, була сформована в Ковелі.
Далі два чоловіки і Гранд Готель, який знаходився у Ковелі.
KowelVintage
Андрій Миронюк
Вул. Незалежності
Історія
Коментарі